Григорій Савич Сковорода, видатний український письменник, філософ і педагог, обстоював права трудового народу на свободу і всебічний розвиток, на щастя.
Понад чверть століття він провів серед простого народу як мандрівний філософ. Його роздуми про людське щастя наскрізно проходять через його твори.
У байках Сковороди є важливим мотив "сродної" праці, праці, яка є природною потребою кожної людини. Без праці людина не може мати щастя і морального задоволення, — переконує Григорій Савич.
Робота приносить суспільству матеріальне і духовне багатство. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням, виконувати посильну й доступну йому "сродну" працю. Тільки тоді всі люди будуть щасливими.
Ідею "сродної" праці Сковорода проводить у байках "Собака и Кобыла", "Кукушка и Косик" та інших. Серед них особливо виділяється твір "Пчела и Шершень". Бджола за покликанням збирає мед. А без роботи вона не мислить свого життя. І це природно, на думку автора. Люди ж типу Шершня — це паразити, — прагне довести Сковорода. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб "їсти, пити". В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А Бджола — це образ мудрої, трудящої людини, яку прикрашає її "сродна" праця. Байкар вшановує Бджіл як символ чесності та працелюбства і ганьбить Шершнів як нетрудових елементів суспільства.
У байках на кількох прикладах Сковорода розкриває благородство людей, життя яких проходить у "сродній" праці. Студент прагне працювати за покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде корисним для суспільства. Трагедія відбувається, коли людину усунути від її "сродної" праці. Відірвіть бджолу від улюбленої праці — збирати мед і дайте їй достаток,— чи буде вона щасливою і задоволеною? Hі, відповідає письменник.
- Реферати про життя та творчість Григорія Сковороди
- На визнанні чого будується філософське вчення Григорія Савича? (та інші запитання)
"Щаслив тот, кто сопряг сродную себе частную должность с общею. Сія есть истинная жизнь", — писав філософ."Hесродная праця" руйнує совість, робить людину аморальною, завдає великої шкоди суспільству. Певні обдарування і покликання має кожний. Потрібно лише пізнати себе й вибрати "сродную працю", це принесе щастя.
Отже, всі люди можуть бути щасливими... Так, але є ще одна всезагальна умова щастя — доброзичливе ставлення людини до людини, взаєморозуміння, взаємоповага, вірність у дружбі.
Багато філософів билися над питанням : у чому щастя людини? Сковорода переконливо довів, що щастя у руках самої людини...
Тільки людина вирішує чим їй займатися, чи поєднувати
особисті і громадські інтереси, чи працювати заради особистої наживи, досягнення високих чинів, вигідних посад, великих почестей.
Тільки сама людина вирішує, чи бути їй щасливою...
Сковорода ж був щасливим, бо "дожив" до нашого часу і, на мою думку, буде жити ще не одне століття у своїх творах.