У поезії "Всякому місту — звичай і права" письменник змалював тогочасну дійсність, подав узагальнення звичаїв різного панства, чиновників, купців, кар'єристів, яких породив кріпосницький лад. Автор порушує питання сенсу життя, висміює потворні явища сучасної йому дійсності, засуджує кріпосництво, несправедливість судочинства. Потворному життю багатіїв Сковорода протиставляє свій морально-етичний ідеал.