Океанаріум

Олег Петренко

Сторінка 21 з 24

Можливо я стану безсмертною людиною і житиму вічно.

Один із друзів:

— Мабуть, у нашого друга поїхав дах.

Чоловік:

— Ні. Я просто загадую кожній рибці свої бажання. Те, що я хочу, це мої бажання, а не ваші. Не заважайте мені і моїм бажанням. Я хочу якнайшвидше їх сказати і навіть у своїх думках.

Друг подивився на свого друга і цього разу нічого не сказав, а інші чоловіки, що стояли поруч, уважно за ним спостерігали та посміхалися легкою посмішкою.

Один із них тихо сказав:

— Ну що? Говори свої бажання, а ми уважно їх послухаємо. Що ти хочеш найбільше у своєму житті. Можливо, ми теж загадаємо кілька бажань і для тебе в нас і, мабуть, у кожного є своє бажання.

Чоловік:

— Бажання це внутрішній стан людини, а моє бажання це ставлення до вас.

Друг із компанії:

— Так. Це чиста правда.

Чоловік:

— Тепер ви мене розумієте.

Один із компанії чоловіків:

— Так. Ми тебе розуміємо і завжди розуміли.

Чоловік:

— Так чого ви мені не дали сказати про свої бажання і закрили рот.

Один із компанії чоловіків відповів:

— Ми хочемо, щоб твої бажання збулися.

Чоловік усміхнувся:

— Тепер я вас розумію. Тепер що я можу загадувати будь-які бажання?

— Чоловік із компанії сказав:

— Так. Що завгодно, але щоб вони збулися. Стали реальністю. Ми тоді тобі будемо вдячні.

Чоловік:

— Мені цього достатньо. Ваша вдячність — це, мабуть, моє найщиріше бажання.

Золоті рибки, які уважно слухали чоловіків, уважно слухали кожне слово і коли почули повністю розмову почали ховатися від очей відвідувачів, адже зрозуміли, що у цієї компанії дуже багато бажань.

Маленька золота рибка яка плаває по всьому акваріуму верх і вниз тихо сказала:

— Напевно, я сьогодні не зможу відпочити разом з усіма. Доведеться всю ніч працювати.

Інші золоті рибки почули слова рибки і почали ховатися за морськими водоростями від чоловіків.

Одна з рибок яка сховалася за великим листком водоростей тихо сказала:

— Напевно, сьогодні комусь не пощастить.

Чоловік із компанії сказав і так тихо, щоб ніхто не почув його слова:

— Цікаво, це справжні золоті рибки? Вони виконуватимуть наші бажання чи ні?

Рибка, яка була біля скла і почула сову чоловіка, тихо сказала:

— А ти як думаєш? І навіщо ми тут?

Один із чоловіків сказав іншому чоловікові, який був менший за нього на зріст:

— А що ти хочеш?

Другий чоловік відповів:

— Я найбільше бажаю завжди залишатися людиною. Мені не потрібно багато грошей і дорогі машини та квартири. Я хочу завжди залишатися собою і приємною людиною. Що б ніякі обставини життя не змінювали мене та я завжди посміхався всім труднощами життя.

Чоловік щоб був позаду двох людей:

— Навіщо тобі залишатися людиною?

Перший чоловік відповів:

— Тому що в мене є друзі і я їх не хочу втратити.

Чоловік, який стояв позаду:

— Мені приємно чути такі теплі слова.

Другий чоловік:

— Я не хочу бути дорослою людиною. Хочу як дитина робити все, що захочеться, і ні на кого не звертати увагу, що я вже чоловік і мені тридцять два роки.

Чоловік, який стояв позаду:

— Я тебе розумію. Це приємно бути дитиною і робити все, що захочеться. Розважатися і гуляти стільки, скільки потрібно, і в такому віці ні хто нічого не забороняє. Робити все що захочеться і жити як хочеться.

Один із чоловіків із компанії почув розмову друзів і долучився до бесіди та сказав:

— Я також не хочу дорослішати і хочу бути разом із вами дитиною. Не хочу ходити з серйозним виразом обличчя і займатися серйозними справами і жити так, як мені кажуть. Хочу бути дитиною і робити все, що мені захочеться.

Другий чоловік одразу відповів:

— Дорослі постійно щось говорять та один одному заважають, а діти щоб не трапилося в житті, завжди посміхаються.

Перший чоловік:

— Згоден. Я теж не поспішаю ставати дорослим. Вони завжди щось говорять один одному. Завжди заважають один одному і щось роблять не так, як потрібно. У дітей завжди все правильно. Не дають людям жити і бути такими якими вони. Завжди намагається змінити когось, бо вони розуміють, що вони дорослі, а діти радіють тому, що в них є. Знають дуже багато, а нічого не роблять. Бути дорослим це погано. Дорослі насправді багато розуміють, що насправді потрібно людям. Завжди щось роблять і не так.

Другий чоловік з посмішкою сказав:

— Я не бачу в цьому нічого хорошого, бо не хочу дорослішати. Я хочу залишатися завжди дитиною, і тільки дитина розуміє, що їй потрібно, і бачити світ набагато яскравіше, ніж дорослі.

Перший чоловік:

— Люди й насправді такі. Дитина завжди радіє і щось шукає. Завжди щось робить. Дорослі нічого не роблять і все чим вони займаються так це постійно щось говорять і не зрозуміло що і навіщо. Дорослі це гості в цьому світі, а діти це люди, які завжди вдома.

Другий чоловік:

— Я з тобою повністю згоден. Куди б я не пішов, я завжди почуваюся як удома і знаходжу собі чим зайнятися і роблю все, щоб було весело і цікаво. Дорослі самі собі ускладнюють життя. Я в цьому не бачу жодного сенсу. Я коли побачив дорослий світ на своїй роботі, то мені відразу стало сумно, адже дорослі ніколи не посміхаються. Що вони бачать я навіть не хочу знати. Мені подобається мій світ дитини, де я радію кожній хвилині життя і завжди знаю, що мені потрібно робити, щоб не було сумно. У дорослих усе життя з конфліктами, а в дітей усе завжди відбувається з посмішкою. Завжди один одного не розуміють і один одного намагаються змінити, а діти ніколи не змінюються.

Перший чоловік:

— Ніколи ні в кого нічого не виходить і, як завжди, всі залишаються незадоволеними і на одному місці.

Другий чоловік:

— Вони живуть не своїм життям і не бачать життя інших людей. Крім себе вони нічого не бачать і не чують.

Перший чоловік:

— Вони думають навпаки.

Другий чоловік:

— Не бачать життя і не вміють радіти кожному дню.

Перший чоловік:

— Я навіть у п'ятдесят років буду дитиною і я не хочу дорослішати. Це приємно завжди посміхатися і радіти, без турбот і навіть якщо вони є, життю.

Другий чоловік з посмішкою сказав:

— Я також ніколи не хочу дорослішати і хочу залишатися дитиною.

Перший чоловік:

— У мене виникало одне щире бажання до цих золотих рибок. Я завжди хочу залишатися дитиною. Більше мені нічого не потрібно.

Другий чоловік:

— Це гарне бажання. Якщо ти залишишся назавжди дитиною, то я буду гратися з життям і в мене завжди буде на обличчі посмішка. І так завжди зможу прожити щасливе.

Перший чоловік:

— Тільки дитина може дивитися вночі на небо.

Другий чоловік:

— А дорослі в цей час як завжди сплять і навіть не бачать снів.

Чоловіки подивилися один на одного і Перший чоловік сказав:

— Це не просте бажання завжди бути дитиною.

Другий чоловік:

— Але це справжнє бажання і воно моє. Я це відчуваю серцем.

Перший чоловік:

— Так буде набагато краще. Бути дитиною — це завжди посміхатися всьому, що ти бачиш. Радіти кожній хвилині свого життя. Це насправді щасливе життя і це гарне бажання.

Чоловік подивився на свого друга:

— Тепер ви мене розумієте що мої бажання мають значення не тільки для мене, а й для вас. Якщо ми так проживемо життя, то це буде наше і щасливе життя де ми зможемо назавжди залишатися друзями і бути щасливими. Постійно розважатися та сміятися життю в обличчя і всім труднощам на нашому шляху.

Другий чоловік:

— Так, у цьому є сенс. Я з тобою згоден і вдячний, бо ти, мій дорогий друже, підтримуєш нашу компанію і хочеш, щоб ми були завжди разом.

Перший чоловік:

— Це тобі не дорога квартира і машина, а це ми. І ми назавжди. Ось найкраще бажання, яке нам насправді потрібне. Щоб ми завжди були разом і залишалися дітьми.

— Другий чоловік:

— Це правда.

Перший чоловік подивився на акваріум:

— Нам потрібна підходяща золота рибка що б вона виконала наше просте бажання. Ми завжди були разом і наше життя не як нас не роз'єднало.

Другий чоловік:

— Завжди раділи життю і посміхалися всім, хто зустрінеться на нашому шляху, і дивитися на життя очима дитини.

Один із чоловіків компанії сказав:

— Дякую за підтримку.

Перший чоловік відповів:

— Тепер хлопці нам потрібно в цьому великому акваріумі відшукати потрібну нам золоту рибку.

Другий чоловік:

— Ось ця підходить. Дивіться який у неї довгий і золотий хвіст. Мабуть вона з радістю виконає наше бажання.

Перший чоловік:

— Так. Вона підходить.

Один із компанії сказав:

— Красива золота рибка. Хто перший буде загадувати бажання.

Перший чоловік:

— Давайте всі разом і кожен окремо вибере собі по одній золотій рибці та загадає своє бажання.

Друга людина сказала тоді, коли всі мовчали і кожен шукав собі по одній золотій рибці:

— Тепер тиша і кожен загадує своє бажання.

Хлопці подивилися один на одного і затихли. Кожен в акваріумі відшукав по одній золотій рибці і кожен одночасно загадав по одному бажанню і кожен загадав, щоб вони завжди залишалися дітьми.

Перший чоловік сказав після хвилини мовчання:

— Будемо дітьми, будуть, і гроші. Головне що разом.

Усі одночасно посміхнулися, але ніхто не сказав вголос про свої бажання. Кожен у середині себе відчув життя.

Другий чоловік:

— Але пам'ятайте, хлопці, якщо ми будемо заробляти гроші, то ніколи ні кому не будемо робити боляче. Наша робота буде чесною і потрібною людям допомогою.

Перший чоловік:

— Як завжди.

Усі одночасно посміхнулися.

Другий чоловік:

— Я хочу, щоб люди шукали щастя зовсім в іншому напрямку і не в грошах. Багато хто заробляє гроші роблячи іншим людям боляче. Ми витрачаємо стільки часу, щоб зробити комусь боляче і заробити гроші. Потрібно робити те, що не робить людям боляче і приносить хороший дохід.

Перший чоловік відповів:

— Хтось заробляє на брехні, а хтось тим, що постійно людей б'є.

Другий чоловік:

— Ми будемо заробляти гроші третім способом, допомагаю людям робити краще і щасливіше життя. Щоб воно було легшим і не важким.

Перший чоловік:

— Люди і так постійно страждають, щоб заробити на не великий шматок хліба. Щоранку роблять усе, щоб потрапити в автобус і не запізнитися на роботу.

Другий чоловік:

— За копійки яких не завжди вистачає на життя.

Перший чоловік:

— Люди щоб заробити гроші постійно страждають. А потрібно робити так, щоб робота приносила задоволення і гроші.

Другий чоловік:

— Люди розумію що вони роблять але найбільше помиляються в тому що вони якщо зароблять як можливість більше грошей то стануть щасливими але тільки з часом людина розуміє що вона більше шкоди принесла людям коли заробляла гроші ніж сама стала щасливою.

18 19 20 21 22 23 24