Ринок "Троєщина"

Олег Петренко

Сторінка 18 з 26

Це буде тільки з часом і зараз, напевно, не знає, чи зможе йому допомогти лікар. Тут лікарі з радістю пропонують допомогу та хваляться тим, що вони досвідчені фахівці з цієї справи. Лікарі завжди мають надію на те, що вони допоможуть у вирішенні проблеми, але хлопець цього не знав і розумів, що лікарі до будь-якої людини, яка сюди приходить, ставляться з повагою і одразу дають психологічну підтримку потрібній людині і прийшли сюди. Людина без проблеми ніколи сюди не прийде і людина, що приходить, уже каже сама за себе, що їй потрібна допомога. Люди, які потребують дійсності допомоги фахівця, приходять саме до цього закладу. Олег міг би сюди ніколи не потрапити, якщо не ті всі обставини в його житті, які трапилися через втручання кримінальних авторитетів та спеціальних служб зі своїми різними спеціальними засобами, які застосовували проти Олега і тільки вони привели його саме сюди та змусили розпочати лікування. Все це вже пройшло і Олег міг би спокійно спілкуватися і в нього було б зовсім інше життя і жив як усі люди не турбуючись ні про що і ті моменти, коли починає розмовляти з людиною, йому стає дуже важко, соромно за те, що він не може сказати, ні слова не були б і ніколи не турбували його. Розуміючи набагато більше, ніж інші люди завжди мовчав і нічого не міг сказати. В словах нічого не міг висловити з того, що зрозумів, і це його ще більше пригнічувало та віддаляло від людей. Не хотів показувати свої вади і ховав їх завжди за усмішкою та спокійним обличчям показуючи людям, що в нього все добре і немає жодних проблем, а насправді проблеми були й дуже важкими. Потрібна була допомога фахівця, якого він відвідав. Олег, що протягом часу залишився до зустрічі з лікарем, сидів і дивився в ліву сторону, а потім у праву та намагався щось згадати, але нічого не виходило.

Час пройшов дуже швидко, як з кабінету вийшов чоловік років тридцяти з нахиленою головою та про щось думав, але про що Олег так і не зрозумів, а це було відбито на обличчі. Його турбували певні особливі проблеми та те, що пов'язане з сім'єю. Олег не почав думати та аналізувати його через обличчя і те, що турбує чоловіка, а у нього були свої проблеми і за хвилину з кабінету вийшов лікар. Це чоловік також тридцяти років, а на вигляд був молодим і одягнений у темну кофту, класичні штани та туфлі. Обличчя було аналітичним і він теж про щось думав і, швидше за все, про пацієнта, який вийшов із кабінету. Лікар не подивився на Олега, а підійшов до завідувача відділення, яка знаходилася у себе в кабінеті. Зайшов до неї і між ними почалася розмова. Олег тільки-но почув певні звуки і нічого не зрозумів з того, що між ними була розмова. У цій розмові завідувач відділення сповістила лікаря про прихід хлопця, якому потрібна допомога. Коли лікар повертався до свого кабінету, він підійшов до Олега і сказав:

— Доброго ранку. Я розумію, що ви хочете поспілкуватися?

Олег усміхнувся і як завжди вимовляючи слова відповів:

— Доброго ранку. Я хочу вам розповісти про свою проблему та знайти рішення.

Лікар:

— Добре. Я вас вислухаю. Заходьте та сідайте на стілець.

Олег увійшов до кабінету, а кабінет був невеликий і біля стіни стояло велике дзеркало і посередині два стільці один проти одного і на вікнах були грати, а колір стін був світлого кольору.

Олег сів на стілець, лікар зачинив за собою двері та сів навпроти.

Олег:

— Мене звуть Олег.

Лікар:

— А мене звати Олександр. Я психолог і розумію, що ви не просто так до мене прийшли і у вас є певні проблеми, про які ви хочете розповісти.

Олег:

— Зі зазвичай у мене є проблеми про які я б хотів розповісти і позбутися цієї проблеми якнайшвидше.

Олександр:

— Я вас уважно слухаю.

Олег почав розповідати:

— Я не можу розмовляти ще з дитинства і мене це дуже турбує.

Олександр уважно вислухав Олега і слухав кожне його слово, і він одразу відповів:

— Добре. Я розумію, що вам потрібна допомога і я вам можу допомогти, але лікування може зайняти певний час, а це як мінімум рік. Ви повинні до мене ходити один раз на тиждень на консультація за домовленістю і бачу що ви не працюєте але вам потрібно зрозуміти те, що якщо ви почнете лікуватися то кожна консультація вам коштуватиме певну суму грошей і обов'язково потрібно буде пройти лікування до кінця. Не за яких обставин не переривати лікування.

Олег уважно висох лікар і розуміючи що в нього більше немає жодного виходу зі становища відповів:

— Я згоден.

Олександр:

— Тоді давайте домовимось про оплату. Це теж має значення як для вас, так і для мене, а чому ви потім зрозумієте.

Олег:

— Добре.

Олександр:

— Скільки ви можете мені платити за консультацію?

Олег:

— Сподіваюся, що ми домовимось.

Олександр:

— Сенс в оплаті у тому, щоб ви більше цінували наше лікування, а якщо воно буде безкоштовним, то наш процес затягнеться і не дасть певного результату. Ви нічого не робитимете і не цінуєте наш внесок у розвиток та лікування.

Олег почав думати:

— Я зможу вам сплачувати сорок гривень. Це мої кишенькові гроші від батьків і я їх не витрачатиму на солодощі, а робитиму внесок у лікування. Це для мене має велике значення.

Олександр:

— Добре. Як ви вирішите, так і буде, а тепер домовимось про зустріч. Найближчим часом у мене мало вільного часу і зараз його немає, і незабаром прийде новий пацієнт. Я не можу його утримувати. Та ще важливий момент. Як ми домовилися, так і має бути і ми нічого не можемо міняти, крім надзвичайних випадків, а так все має бути за планом.

Олег:

— Добре.

Олександр:

— Давайте ви прийдете тоді коли самі вирішите, що це вам потрібно. Про прихід ви можете повідомити завідувача відділення і він призначить вас час, а після першої консультації ми самі будемо домовлятися про зустріч.

Олег:

— Домовилися. Дякую.

Олександр:

— До зустрічі.

Олег подивився на лікаря і одразу зрозумів, що розмова закінчена. Лікар підвівся зі стільця і відчинив двері. Одразу вийшов із кабінету і думаючи про те, коли йому піти консультацію і про що там буде мова, не мав уявлення. Лікар був сильним аналітиком і це побачив по його обличчю, знав що говорить, і нічого, що не стосується проблеми, не казав. Був упевнений у кожному слові.

Спустився сходами на перший поверх, подивився на жінку, що сиділа за склом і щось писала у своєму журналі, не звернувши на нього уваги, що вийшов із вхідних дверей до центрального входу на вулицю та пішов тією дорогою додому плануючи першу зустріч.

Епізод 5

Зустріч із кримінальним авторитетом

Нічого випадкового в житті не буває, все якось та кимось сплановано, але про всі ці плани ніхто ніколи нічого не знає, а коли все трапляється то з'являється таке відчуття начебто це все випадковість, але нічого випадкового не буває. Тільки в такі моменти Олег починав замислюватися, що життя не таке безпечне, як воно вважається на перший погляд. Кожен, хто має відношення до іншого світу беззаконня, один за одним стежить і всі хочуть про кожного знати. Ніхто ніколи в житті нічого не приховає про все, завжди дізнаються. Ця зустріч відбулася, коли Олегові було чотирнадцять років, а тоді він ще був хлопчиком, який нічого не розумів про цей світ. У той час любив читати книги і час від часу, коли в нього був вільний час, Олег приїжджав на книжковий ринок і там дивився цікаві книги нових авторів, які писали різні оповідання і в той період почав цікавитися темою психології, про яку нічого не знав. Почав читати книги з психології так як він ще цього не розумів що психологом потрібно народитися і всі знання написані в книгах це досвід людей які від себе ділилися знанням з іншими для покращення життя та можливості самостійно розібратися у своїх проблемах, що передають інформацію в друкованій формі. Кому цікаво читати одні книги, а кому інші й у кожного свої бажання читати книжки. Деякі люди приїжджають туди для пошуку цікавого фантазійного сюжету та фантастики чи детективу, а інші люди хочуть стати ще розумнішими і вони шукають книги з психології і хочу більше зрозуміти світ людини та її душі, пізнати набагато глибше за душу, ніж вони знали. У кожного свої цілі, але є як добрі люди так і злі, і у кожного свої цілі. Добрі люди допомагають іншим людям щоб вони психологічно не хворіли і їхнє життя налагоджувалося і проживали цікаве життя, а злі люди для того щоб навпаки погіршити чиєсь життя при певних цілях та оволодінні чимось дорогоцінним і вони також купують книги з психології для того , щоб зашкодити. Кожен свої інтелектуальні здібності спрямовував у своє русло і за певних цілей і ні хто просто так нічого не робив, обов'язково є і буде кінцева мета і щоб вони ставали менш розумними і нічого не розуміли про своє життя, втрачали роботу, не могли думати, приймати рішення. Погоджувалася на все, що їй пропонують проти своєї волі. Відмовитися від тієї справи, якою він займається і в першу чергу це справа, яка в майбутньому дасть дуже хороший результат і допоможе багатьом людям. Не всі люди хороші на перший погляд, як вони виглядають у світі завжди потрібно розуміти людей, аналізуючи їх з різних сторін. Тому що вони одягаються і показують себе з усіх боків доброти, щирості, вихованості найчастіше помилкою і насправді там зовсім інакше. Мало хто розуміє як інша людина може дозволити собі зіпсувати комусь життя і забрати те, що належить іншій, але такі люди є і у них свої наміри і вони ніколи не звертають уваги на моральні цінності та закон, які бережуть люди заради блага суспільстві. Злочинці завжди вчилися приховувати наміри за добротністю маскуючи себе під невинність та благодійність. Багато хто не знає про ці методи впливу, які застосовують для скоєння злочину. Іноді роблять все для оволодіння інтелектуальною роботою, що коштує більше ніж речі. Людина може одягнутися за будь-яку ціну і не заборонено ніким, кожен вибирає собі одяг як захочеться і за ним можна ховатися будь-хто. Злочинець одягається так щоб насправді ніхто не побачив справжні наміри і ходить по вулиці колись і спокійно заходи в магазин, знайомиться з іншою людиною та спілкується з нею, а справді це дуже погані люди, які хочуть якнайшвидше заволодіти тим, що у них немає різними методами, використовуючи далекі для людей хитрощі, іноді навіть силу та обман.

15 16 17 18 19 20 21