Бувають нелегкі робочі дні, що забирають багато сил, і коли я приходжу в зал, то тисну набагато менше, ніж зазвичай. Сам дивуюся, коли силові показники стають набагато меншими. Мене лякає, коли я тиждень тому тиснув одну вагу, і вона була пристойною, а потім після нелегкого дня приходжу до залу і хочу підняти цю саму вагу, але роблю з нею вправу кілька разів, і не більше.
Сергій:
– Таке буває, і таких випадків не потрібно боятися. Все це – від роботи і стресів. Вони знижують працездатність під час тренування, і твої показники можуть бути нижчими, ніж у спокійний робочий день, на десять і більше кілограмів. Не варто цим так перейматися. Найголовніше – завжди потрібно вчасно їсти. І смачно, тоді буде набагато легше.
Олександр:
– Хотілося б, щоб була можливість завжди і вчасно їсти.
Сергій:
– Правильно, потрібно їсти, і шукати можливість якісно харчуватись. Від цього залежать твоє здоров'я і сила, а якщо ти будеш їсти абияк, то й сили не буде.
Олександр:
– Я не завжди на це звертаю увагу. На першому місці в мене робота, а поїсти виходить не завжди вчасно, і коли як. Знаю, що від правильного харчування залежить приріст сил. Якщо неправильно харчуватися, то сил буде менше, і результат буде іншим. Я вже звик до таких стрибків життя. Сьогодні легко, а завтра важко, і це нормальне життя звичайної людини, яка живе і намагається вижити, а ще відвідувати тренажерний зал.
Сергій:
– Я тебе почув, але намагайся вчасно їсти і не забувати про обід.
Олександр:
– Я прислухаюся до твоєї поради, і тепер на роботу братиму шейкер та питиму молочний коктейль із протеїном.
Сергій:
– Так багато хто робить, хто ходить у тренажерний зал. Молочні коктейлі, а вони бувають різні, багато в чому допомагають перед тренуванням накопичити сили.
Олександр:
– Раніше думав, щоб на роботу брати шейкер зі спортивним харчуванням, але чомусь я ще жодного разу так не робив.
Сергій:
– Потрібно не думати, слід робити, і буде набагато легше тренуватися.
Олександр:
– Я врахую твою пораду. Так, нам ще потрібно зробити вправу на біцепс, тож не будемо робити десять хвилин перерви між вправами.
Сергій:
– Так, покачаємо біцепс.
Олександр:
– У нас залишилася остання вправа на сьогоднішній день, ну, крім преса.
Сергій:
– Так, робимо вправу на біцепс, а потім – на м'язи живота, і це обов'язково.
Олександр:
– Я ніколи не забуваю робити вправу на м'язи живота. Якщо я буду качати всі м'язи, а м'язи живота ні, то в мене буде некрасива фігура, а я хочу бути красивим.
Сергій:
– Я теж не хочу, щоб у мене був живіт, а тому роблю кожне тренування вправу на м'язи живота. Мені не подобається, коли є живіт. А коли його немає, я почуваюся набагато легшим. Якщо в мене був би живіт, то мені було б набагато складніше ходити, а на моїй роботі, як ти пам'ятаєш, мені потрібно дуже багато ходити, і тому я прийшов до тренажерного залу, щоб привести себе у форму. І не було зайвої ваги.
Олександр:
– А я прийшов у тренажерний зал, щоб прибрати все зайве не тільки з себе, а й з життя. А найбільше мене здивувало, що за останній рік відвідування залу я жодного разу не хворів.
Сергій:
– Не хворіти – дешевше жити.
Олександр:
– Найкращі ліки від усіх хвороб – це тренажерний зал.
Сергій:
– Так, він багато чого лікує як фізично, так психологічно, і стан душі стає спокійнішим, і життя налагоджується.
Олександр:
– Так, це правда, і минуле життя не зрівняється зі справжнім. Усе змінилося в кращий бік. Завжди, коли хочеш змінити життя, потрібно над собою працювати.
Сергій:
– Добре, а зараз вирішимо, що ж ми будемо робити з біцепсом. Біцепс можна покачати стоячи, сидячи на лавці й опершись ліктями, або ж узяти гантелі.. Вибір за тобою.
Олександр:
– Я б хотів покачати біцепс із W-подібним грифом. Це легка вправа і з хорошим результатом. Мені подобається, коли з цією вправою біцепс округляється. Головне – не робити ніяких зайвих рухів спиною і поставити ноги на ширину плечей з узятим середнім хватом гриф, а широким хватом – це вже під настрій.
Сергій:
– Так, це прекрасний вибір, але сьогодні я хочу зробити середнім хватом. Мені цього буде достатньо.
Олександр:
– Добре, а тепер давай візьмемо гриф, одягнемо по п'ять кілограмів і почнемо перший підхід.
Олександр:
– Добре, давай, ти одягаєш з лівого боку, а я з правого.
Олександр взяв диск на п'ять кілограмів, одягнув зі свого боку, слідом одягнув замок. Сергій зробив так само. Першим почав робити вправи Сергій, він підійшов до W-подібного грифа і взяв його в обидві руки, став перед дзеркалом, уважно подивився на себе, оцінив свою мускулатуру і зробив десять разів, а це були десять легких разів, і поставив гриф на місце. За ним підійшов Олександр, узяв гриф, став перед дзеркалом, але не роздивлявся себе. Повільно, правильно дихаючи, зробив десять разів. У наступному підході вони знову додали по п'ять кілограмів з двох боків, і першим зробив вправу Сергій, а за ним одразу, без очікування, Олександр. Відпочили дві хвилини і знову додали по п'ять кілограмів з кожного боку, і вже була досить гарна вага.
Олександр подивився на Сергія:
– Це вже непогана вага для такої вправи. Ти зможеш її зробити?
Сергій:
– Так, зможу, я і більше робив, і десять разів. Мені подобається вправа на біцепс, і роблю я її по-різному, сьогодні так, а на наступному тренуванні по-іншому.
Олександр:
– Ти хочеш розгойдати біцепс по максимуму?
Сергій:
– У мене була така думка, але я утримався, і роблю цю вправу з великим навантаженням.
Олександр:
– Я тебе зрозумів, тоді продовжуй, твій повтор.
Сергій повільно підійшов до грифа, оглянув його і взяв середнім хватом. Став перед дзеркалом, подивився на свої руки і почав робити з глибоким вдихом і видихом, і так, не ворушачи спиною і не допомагаючи ногами, він без зупинки зробив десять разів. Олександр зі здивуванням на нього подивився, не сказав жодного слова і сам одразу підійшов до грифа, взяв його і почав виконувати вправу. На останньому десятому разові він почав допомагати собі спиною. Закінчив вправу, відійшов назад і сказав:
– У тебе набагато сильніші руки, ніж у мене. Я думав, що із легкістю зроблю десять разів, а не вийшло. На останньому разі мені довелося трохи допомогти підняти гриф.
Сергій:
– Я тренувався і щомісяця підвищував вагу, тому мені зараз легко. А ще врахуй, що в тебе нелегка робота, тобі доводиться більше, ніж мені, працювати, і ти дуже втомлюєшся. Це знижує роботу в тренажерному залі і, можливо, тому ти не брався за більшу вагу і довго тренувався меншою вагою й не прагнув збільшити навантаження у вправі. Це нормальне явище, як я вже казав, за умови нелегкої роботи тобі складніше змінювати навантаження.
Олександр:
– Згоден, іноді після роботи взагалі немає сил йти в зал, але я йду і тренуюся, як можу. А, бувало, після тренування важко встати з лави і піти додому.
Сергій:
– Знаю і розумію, у мене таке було кілька разів, коли на роботі була запара, а щоб не затримуватися, я набагато швидше працював і дуже втомлювався. А коли приходив до залу, то мої показники ставали набагато меншими, а іноді й удвічі меншими, ніж зазвичай.
Олександр:
– Але я ще готовий одягнути по два з половиною кілограми і спробувати зробити стільки, скільки вийде.
Сергій:
– Я не проти.
Олександр узяв два диски по два з половиною кілограми і сам одягнув їх.
Сергій:
– Зараз моя черга робити вправу?
Олександр:
– Так, твоя черга.
Сергій підійшов до грифа, взяв його, став біля дзеркала, подивився на диски і почав піднімати. Йому було не складно виконати вправу з такою вагою, і без затримок й допомоги тілом він підняв десять разів та поставив гриф на місце. Олександр розумів, що в нього так не вийде, і йому доведеться робити так, як він зможе. Він підійшов до грифа, взяв його і почав уже з першого разу піднімати гриф з допомогою спини. На другому і третьому разі він уже набагато повільніше, затримуючись на середині підйому, піднімав гриф. На четвертому разі призупинився, подивився в дзеркало і вже повільно, з ривками, зробив четвертий раз і відразу поклав гриф на підлогу. Відійшов убік, віддихався та повернувся до Сергія:
– Я думав, буде набагато легше.
Сергій:
– До такої ваги потрібно звикнути, а потім уже буде легко.
Олександр:
– Я відчуваю, що зараз мої руки лопнуть. Я раніше так не навантажував свій біцепс. Я дивлюся на руки, вони ніби стали вдвічі більшими, ніж були.
Сергій:
– Так це ж правильно. Нормальне явище. Коли ти робиш велике навантаження на м'яз, то він одразу збільшуються в об'ємі, а потім, коли кровообіг знижується і ти заспокоюєшся, він стає меншим, але не до такого розміру, як був. Коли робиш так протягом місяця, то твій біцепс значно збільшується в об'ємі, а якщо ти перестанеш узагалі тренуватися, він стане меншим.
Олександр:
– Тому, щоб він не став, як раніше, я підтримую форму.
Сергій:
– Таким, як колись, він уже не стане, і все одно буде видно, що ти качав біцепс, але в нього не буде об'єму.
Олександр:
– У моїх планах зал буде до старості. Я не маю жодного бажання переставати тренуватися. Тренажерний зал на все життя.
Сергій:
– Чудовий вибір, а то багато хто через рік забуває дорогу в зал. Якщо ти вже зробив свій вибір, то потрібно йти до кінця.
Олександр:
– Ти мене не відмовиш від мого вибору, і ніхто не зупинить мене ходити в зал.
Сергій:
– Добре, я ціную твій вибір і підтримую його. А тепер нам потрібно закінчувати тренування. Ще залишилася одна вправа для живота.
Олександр:
– Дякую за підтримку, а про м'язи живота я не забув.
Сергій:
– Ти де сьогодні будеш робити прес?
Олександр:
– Я його буду робити ось на тій спортивній лавці, буду піднімати ноги, а ти де?
Сергій:
– Я буду його робити он на тому тренажері. І буду піднімати тулуб.
Олександр:
– Ну, тоді на цю вправу виділимо десять хвилин, і кожен буде її робити самостійно. Не будемо один одного відволікати від тренування.
Олександр і Сергій розійшлися по залу і почали робити вправу на живіт. Кожен робив свою вправу протягом десяти хвилин. Уже втомлені, вони зійшлися на середині залу. Музика заспокоювала і розслабляла.
Сергій поглянув на Олександра:
– Ну, що, на сьогодні наше тренування закінчено?
Олександр усміхнувся:
– Так, сьогоднішнє тренування закінчено. Йдемо в роздягальню і переодягаємося, а потім додому.