Вона завжди приносила мені задоволення і без неї мені складно жити. Я настільки до неї звикла, що вона стала частиною мого життя, і щодня я думаю, аналізуючи все, що пов'язано з нею, — Юля сама собі поставила запитання, — може, я народилася психологом і в майбутньому в мене буде робота психолога.
Олег уважно подивився на неї і сказав:
— Це ти мені ставиш запитання чи сама в себе запитуєш?
Юля підняла голову і відповіла:
— Я сама в себе запитую і ще не до кінця розумію таку сильну захопленість. З чим це пов'язано, і я отримаю відповідь на свої запитання тільки через деякий час. Зараз я ще не можу точно дати відповідь.
Олег:
— Можливо, все зроблене зараз допоможе в майбутньому стати кращим аналітиком і тобі не важко буде швидко вирішувати складні завдання людей, допомагаючи їм розібратися в їхніх труднощах.
Юля:
— Можливо, я в майбутньому, а я іноді про це думала, стану вести свої консультації сімейного терапевта, допомагаючи парам розібратися в їхньому сімейному житті. У цьому напрямі я зараз вчуся, а може буду працювати в іншому. На даний момент мені складно дати відповідь. Час покаже, наскільки я хороша і в яких сферах.
Олег:
— Тоді не потрібно заважати, і для початку необхідно розібратися насамперед у собі, а потім уже вирішувати, куди далі спрямовувати свої знання.
Юля:
— З появою психології в моєму житті з'явилася нова усвідомленість і бачення світу. Відкрилися очі на багато подій, що відбуваються в моєму житті, і не тільки в моєму, а й в інших людей. У житті чогось багато людей не помічають простих речей, потрібних для щасливого життя, і живуть так, як вони можуть жити, а психологія дає можливість людям жити якісно і проживати таке життя, про яке вони мріють, і яке далеке для них. З приходом таких знань у кожного зараз є можливість поміняти все життя, але не кожен розуміє це, і багатьом потрібно якісно все пояснювати і показувати, і тоді з'являється усвідомленість, спрямована на зміни. І це є робота психолога, який все пояснює доступною мовою, і багато людей хочуть все зрозуміти, але не можуть, і їм потрібна допомога, спрямування, і тільки так вони починають по-новому, і краще проживати кожен день. Іноді буває потрібно задуматися над виникаючою темою, але не кожен може це зробити, і так само тут потрібна допомога, якісна консультація іншої людини, яка добре розуміється на темі, що хвилює пацієнта, — Юля посміхнулася, — а зараз мені б хотілося перейти з цієї теми й поставити тобі запитання. А то все я розмовляю, та я, а ти мовчиш і нічого про себе не говориш.
Олег:
— Так, згоден. Я тебе уважно слухаю.
Юля:
— Мене цікавить питання, і воно просте, мені самій цікаво, що тебе спонукало до вивчення психології? Мене, наприклад, мої страхи, і це стало початком мого шляху, а тебе, що?
Олег задумався:
— Я насправді ніколи не вчився. У школі не було жодного інтересу ні до чого, до психології теж, усі знання про неї я отримував сам, розмірковуючи над життєвими ситуаціями, а потім, коли подорослішав, вирішив почати читати книжки, і, захопившись різними розповідями терапевтів та їхніми історіями, дедалі більше занурився у вивчення психології. Кожна написана історія психологом була взята з життя. Мої роздуми і свій аналіз мені не раз допомагав у житті, але він був недостатньо сильний у багатьох випадках, я тільки з тобою почав розуміти про тримання всередині балансу, спокою, і раніше ніколи на нього не звертав увагу. На роботі завжди поспішав і вчора працюючи я через поспіх почав робити помилки, а потім пригадав наше листування і зробив свої висновки. Дотримуючись спокійного стану вдруге виправляючи помилку у мене все вийшло. Тепер більше розумію, і дуже вдячний за добру пораду. Тепер я буду працювати саме так, не порушуючи баланс. І ще в психології багато різних напрямків, але мене найбільше цікавлять ті, які стосуються повсякденного життя. Так, я згоден з тим, що ми майже однаково живемо і проживаємо кожен день, але все ж таки інколи трапляються різні ситуації, і це конфлікти на роботі, і інколи я не знаю, як їх вирішувати.
Юля відразу сказала:
— Найкраще, коли на роботі виникають такі ситуації так само дотримуватися спокійного стану і в жодному разі не порушувати його. Навіть такий стан дасть змогу більше розв'язати проблем ніж якщо буде підвищення голосу, або ж присутність поспішності з невротичною поведінкою. Мало хто зрозуміє таку поведінку, і я завжди так вирішувала набагато більше робочих ситуацій, ніж якби я починала швидко говорити або ж підвищувати на когось голос. Усі й завжди розуміють нормальний тон розмови, ніж підвищений.
Олег:
— Так, я помічав і не раз, але мало разів користувався такою технікою поведінки. У кращому випадку в мене нічого не виходило, і я більше припускався помилок, ніж зазвичай і в розмові з колегами.
Юля:
— Тепер будь уважніше до себе і своєї поведінки і завжди звертаючи увагу на спокій, і в тебе буде набагато більше шансів на успіх.
Олег опустив голову:
— Потрібно було раніше починати читати книжки і, можливо, я сам дійшов до такого етапу життя, але в тих прочитаних книжках я мало зустрічав про баланс і особливо не звертав увагу на нього, і далі перегортав сторінки.
Юля:
— Тепер більше будеш дивитися на своє внутрішнє відчуття спокою і більше буде результату ніж могло бути. Нічого складного в цьому немає, просто не забувай про себе, а так найчастіше відбувається, коли люди перестають звертати на себе увагу і думають про когось чи щось, а не про себе.
Олег:
— Так, тепер усвідомленість мене стала кращою, ніж була, і нам потрібно більше часу проводити в спілкуванні на тему психології.
Юля посміхнулася:
— Я не проти ділитися досвідом і більше спілкуватися на тему психології. Мені подобаються такі розмови.
Олег:
— Я сам ніколи не міг подумати, що буду любителем поговорити на таку тему. Може в мене виникне думок піти вчитися в інститут психології, а потім може я ще стану викладачем цієї чудової галузі людського життя.
Юля:
— Це вже не свій розсуд, і тому, хто не любить психологію, там робити нічого, а якщо ти її фанат і без неї не можеш жити, то, думаю, варто спробувати себе в різних ролях і прийняти своє рішення. У майбутньому я вже себе бачу чудовим аналітиком, але до такого рівня мені ще потрібно набиратися досвіду і не один раз відвідати тренінги на різні теми.
Олег:
— У житті бувають зміни, але я не думав, що вони можуть бути настільки різкими. У мене зараз під час нашої розмови виникає бажання так само почати ще більше займатися психологією, і з'явилася думка, що б піти вчитися в інститут.
Юля посміхнулася:
— Я не хочу так сильно на тебе впливати, це може через знайомство в тебе виникають такі думки, і перед тим, як зробити такий крок, ти краще подумай, коли будеш сам, а то я розумію, що я дівчина і, мабуть, сильно тобі сподобалась, і в тебе одразу з'являються такі думки від того, що ти мені хочеш сподобатись, а потім, коли ми розійдемось в різні боки, вони в тебе змінюватимуться. Я попереджаю, що краще в такому спілкуванні не робити таких висновків. Ми ж познайомилися не просто так на сайті, а для проведення часу, а там, можливо, якщо в нас усе вийде, ми вже якось поєднаємо наші життя.
Олег задумався:
— Я не звернув на це увагу, і справді я б хотів тобі сподобатися, так воно виходить, що мої думки з'явилися від бажання тобі сподобатися, а так без зустрічі і до неї мені не хотілося йти і ще приділяти роки свого життя почав вчитися у вищому навчальному закладі. Згоден, я не простежив виникнення думки та її причини, а тобі велике спасибі, що уважно слідкуєш і ведеш нашу розмову. А то від такого бажання сподобатися тобі я можу стільки всього наговорити, і на зробити, що потім не знатиму, що з цим робити.
Юля:
— Я ніколи не поспішаю і перед темою як почати щось робити завжди й обов'язково все проаналізую, а потім уже починаю робити висновки і вживати якихось дій. Якщо потрібно буде, я буду тебе зупиняти під час розмови, що б тебе не понесло від легкої закоханості.
Олег одразу почервонів:
— Чому ти так вирішила, що я вже закоханий на першому побаченні?
Юля:
— Це видно по тобі і твоєму бажанню якнайбільше мені сподобатися, і я не помітила жодного іншого потягу до мене, як симпатії і легкого розслаблення, і прихильності до мене. Я бачу трохи більше на перед і помічаю майбутнє людини. Ті речі, які багато хто не може побачити.
Олег:
— Не міг подумати, я знову не стежу за собою і вже починаю закохуватися. Я погоджуся з тим, що ти мені подобаєшся, а в майбутньому, якщо в нас усе складеться, то буде закоханість, а там кохання.
Юля:
— Це станеться через кілька побачень. І ти мені теж подобаєшся, але зараз повернемося краще до нашої теми розмови знайомства один з одним вранці. Я хочу більше дізнатися про тебе. Скажи краще, а ти бачиш себе в ролі викладача з психології?
Олег задумався:
— Ні, я не можу бути викладачем, і мені не особливо подобається стояти перед людьми, розповідаючи їм розумні промови, а так віч-на-віч я можу дати пораду і поговорити на різні теми, підтримати і завжди бути підтримкою. В інших ролях я себе не бачу і не хочу бачити, і ні за що б не пішов вчитися на викладача психології.
Юля:
— Це вже мені більше подобається чути правду, а то від польоту моєї краси тебе почало нести не тим вітром. Я люблю, коли люди кажуть правду і не хваляться тим, чого в них немає. Ось як ти говорив про психологію, щоб мені сподобатися, а насправді в тебе зовсім інше до неї ставлення. Тож краще говори правду і не лети думками в космос.
Олег:
-Так, більше не буду літати думками в космосі, краще ходити ногами по землі й не вигадувати того, чого може ніколи не бути. Краще буду слухати тебе і приймати своє рішення. Скажу чесно, від нашого листування я багато чого зрозумів про себе і психологію, якби його не було, то впевнений, я б ніколи не думав про внутрішній баланс і ніколи б його не почав дотримуватися, і далі продовжував так жити, як жив.
Юля:
— Приємно чути від незнайомої людини про вже свою вкладену в її життя користь. І мені б хотілося від тебе Олег почути твої розумні слова. Можливо, я дізнаюся щось нове.
Олег почервонів:
— Так, зараз, потрібно подумати, — задумався, — я можу розмовляти на різні теми.