Завантаження
Лариса Письменна, "Оксанка"
І знову прийшов на цю вузеньку, порослу густим бур'яном вуличку на тихій околиці міста. Якби не сріблясті рамена телевізійних щогл, не перекреслене молочним слідом реактивного літака небо над ними, то здавалося б, що ця безлюдна тиха вуличка виринула з сивої давнини.
Він сам не, міг пояснити, навіщо приходить сюди і, ховаючися від людей, блукає навколо невеличкого, повитого диким виноградом будиночка, навіщо приходить до того місця, де найгостріше відчуває свою образу й самотність...