Завантаження
Клим Поліщук, "Воєнко"
(Із записної книжки)
І
Почував себе незвичайно: як перед першим причастям. Навколо гомін віковічних лісів, а просто вузенька заболочена дорога. Йду собі і, слухаючи того гомону, згадую вчорашнє... Хвилинами чую, як по шкірі проходять дрижаки, волосся на голові ворушиться, на руках виступають смуги... Настирливі думки проклятого Великого Міста то налітають, то відлітають, як спасівчані мухи.....