Завантаження
Клим Поліщук, "Отаманша Соколовська"
(Із записної книжки)
I
Люблю осінній шум золотих гаїв і смуток зчорнілих стерень, над якими дзвінко курличуть журавлі. Тоді так хочеться бути самотою, щоб чути голос своєї душі, щоб забутися за все на світі. Інколи, було, вийдеш за село, зайдеш до злотолистого гаю, візьмеш на долоню пожовклого кленового листочка й тихо відчуваєш його прекрасну смерть... Тоді мимоволі згадуються давно минулі зелені весни, розгортаються шпальти життя, а там — що не літера, так болюче почування.....