Завантаження

I
На світі стояла понура, пізня осінь. Важкі олов'яні хмари нависли над землею, а сіра малопрозора мряка сповивала ліс у вогкість та холод і до костей проймала все передчуттям близької зими. Ні вітру, ні морозу, ні світла, ні тепла, тільки холод!
Думав би хто, що весь світ опинився під луком водопаду, який справді не обіллє мандрівника струменем, та, проте, ні сухої ниточки на ньому не оставить...