Завантаження

Ми з моїм другом Юрком Потаповим твердо вирішили, як виростемо, стати слідчими. Отож і домовилися часу не марнувати: по дорозі чи в школу, чи в басейн угадуємо, хто є хто.
Я пильно вдивляюсь в обличчя стрічних, стежу за їхніми рухами, прислухаюсь до мови, але… ніколи не вгадую. А Юрка хоч зараз бери до карного розшуку.
У мого товариша — хист справжнього детектива. Кине оком — і немов просвітив людину наскрізь.
— Бухгалтер!
Це він про вусатого чоловіка, котрий нам стрівся...