Завантаження
Леся Храплива-Щур, "Пісні"
Коли сходило над ланами сонце, один маленький промінчик заглядав крізь щілину в дошках у його комірку. Від того промінчика Петро будився. Підносився на лікті та виглядав крізь щілину. Там небо рожевіло сподіванням ранку, а жита шепотіли про невимовне.
Клав на собі широкий хрест та починав молитву:
"Пречиста Діво Маріє, Царице України і Опікунко славної УПА ..."
Повторював ці слова сотні разів, а далі не міг... Не те, щоб не знав...