Завантаження

– А знаєте, тату, що я оце думаю, – запитав Сашко в батька, рушаючи додому від засіяної нивки.
– А хіба я в твоїй голові був, по чім же я знаю, що ти думаєш, – відповів стомлено батько.
Сашко зітхнув і промовив з жалем:
– Я оце думаю, тату, що зерно ми з вами перевели, – здря руками ниву засіяли.
– А ти б її ногами засіяв, – байдуже порадив батько.
Сашко підсунувся ближче й хитнув головою:
– Я оце, тату, мовчав-мовчав, а оце вже й мовчати не можу – душа болить, дивлячись на отаке хазяйнування...