Завантаження
Олександр Мінович, "Спокуси наші"
Їду у відрядження на автомобілі. Дорога далека, і самому трохи скучно.
Дивлюсь — на обочині дівчина. Махає, щоб зупинився та підвіз.
Стаю. В салон відразу вривається інший світ. Запах парфумів та безпечної молодості. І ще щось, чого я не можу швидко визначити.
Але проїхавши трохи, визнаю – спокуса.
Гарне обличчя, волосся, голос, руки. На модно подертих джинсах проглядається ніжне загоріле тіло. І мені починає ввижатися, що це прекрасне створіння стає зі мною кокетувати. Грати очима...