Завантаження
Олександр Мінович, "Наша Донеччина"
– Ма-ма! Ма-ма! Ма-ма! К нам украінци при-є-ха-лі! – кричали на всю вулицю хлопчаки в маріупольському приватному секторі, помітивши-почувши мене з дітьми, коли ми йшли та голосно розмовляли українською.
Це кінець вісімдесятих... Так і тоді я почав знайомитися з Донеччиною.
Для мене, волинянина і для моїх дітей, які народилися в Києві й жили в ньому, а згодом коло нього, в цих вигуках не було такого вже й надто дивного, адже в столиці на той час теж ніхто не говорив українською...