Іде весна!

Ганна Черінь

Вітрець і теплі промені —
Надвір виходь мерщій!
Злітає дим із комина,
Мов паперовий змій.

Ввесь двір залитий ріками,
Бо всюди тане сніг...
Біда нам з черевиками —
Так липне ґлей до них!

З плаща згубив я гудзика,
Струмок його поніс...
Веселих крапель музика
Згори спадає вниз.

Мов цокання годинника:
"Тік-так, тік-так, тік-тік!.."
Із рук впустивши віника,
Упав наш сніговик...

Ще сніг — латками сірими,
Під ним суха трава...
Проте, ми сонцю віримо,
Що вже пора нова.

І так співати хочеться
Й кудись далеко йти!
А з гілки пташка дрочиться:
"Це ти? Це ти? Це ти?!"

Струмки, теплом наснажені,
І неба синь ясна
Несуть нам вісті бажані —
Що вже
іде весна!