А дощик підкрався й пішов!
Хай ллється! Даремна тривога:
Він теплий, легенький, як шовк.
Он хлопці в калюжах, як видри,
Хлюпощуться, топчуть траву...
Дівчата виносять вже відра,
Щоб воду збирать дощову
Та МІГІЬ в ній лице і волосся,
Щоб свіжість влилась до лиця,
Щоб чарами тими вдалося
Скорить непокірні серця.
Нехай буде дощ! Це прекрасно!
Він свіжість, бадьорість несе.
Нехай обливає він рясно
Пахучою зливою все:
І сливу заквітчану, й грушу,
І квіти, й мене, і кущі...
Як добре запилену душу
Скупати в травневім дощі!