Є музика, ласка й привіт,
І гордість, і сила любови,
І слави дзвінкий заповіт.
Ти, хлопчику, виріс, і в школі
Писати вже вивчився ти...
Скрізь друзів у тебе доволі —
Пиши українські листи!
Не буде це легко спочатку,
І витратиш вечір увесь...
Та дружню і радісну згадку
Від тебе отримає Лесь.
Старенька бабуся на фармі
Чекає на перший твій лист...
Виписуй же літери гарні,
Показуй уміння і хист!
В листах будеш мати розмову
Про поле, про різних звірят,
Про те, що весною ізнову
Птахи повернулись назад —
На клені гніздечко вже мостять
І дзвінко приспівують влад...
Як влітку приїдеш у гості,
Побачиш маленьких пташат...
А в місті далекім кузинка
З тобою однакових літ,
Така ж, як і ти, українка,
Землі української квіт —
Пиши їй про успіхи в школі,
Про котика свого Мурка,
І як виступав ти у ролі
Ведмедика-мандрівника...
Пиши до сестрички своєї,
Що вчитись пішла в інститут.
Скажи їй, що сумно без неї,
За нею всі скучили тут...
Хай лине в міста і на села —
Де люд український наш є,
Неначе пташина весела,
В листах рідне слово твоє.
Коли ж твої друзі і рідні
Всі мешкають в місті твоїм, —
До мене пиши, і привітно
На лист я тобі відповім.