вагаючись чи трощити
вітражі монохромні горизонтальні
що пережили вже кілька
відлиг і похолодань
я побачив стіл посеред поля
стіл випромінював певність
і я теж міцно став на землі –
суцільне поетичне кіно
чиста кінематографічна поезія
я всміхався столу в полі
нащадок панів поля і
нащадок рабів поля
але не сідав до столу
лиш притулився міцно
і взяв у ліву панську руку батога
щоб шмагати собі рабську дупу
зимовий одяг не дозволяв визначити
чи сліди
залишаються
а потім став цілувати себе
язиком позначеним алкоголем
затикати рота собі
язиком позначеним алкоголем
щоб із собою
випити по-рабськи
випити по-панськи
випити по-циганськи