Дратівливо вдивляється у шосе.
Мозок, наче помідор, набухає.
Вітер жуків і "Лінкольни" несе.
Пані Катерина хліб дістає
Та посміхається своїй долі,
Хитро їсть сонце і вечір п'є,
А ночувати лишається в полі.
Бо картоплю спокійно можуть украсти.
5 серпня. 1999 рік.