Мандрівка у Віртуляндію

Джерело: Центр Леся Курбаса

Казка-мюзикл

​

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Андрій

Мама Андрія

Тато Андрія

Дід Мороз

Мишка

Пес Буран

Король Година Перший

Принцеса Хвилинка

Чаклун Дивослав

Монстрена, повелителька монстрів

Монстр Крутяк

Монстр Гальмо

Дракончик

Дракониха

Кінь

Віртуальні герої:

Микита Кожум'яка

Рисик

Відсутній герой:

Голос

Мешканці країни Часу, Фрейліни-Секундочки, Монстри, Метелики, Козаки.

ПРОЛОГ

Казкова зимова феєрія. Танець дівчат-сніжинок.

Сцена 1

ГОЛОС. Ця незвичайна пригода трапилася напередодні нового року в одній звичайній українській родині з звичайнісіньким хлопчиком Андрієм, який найбільше любив комп'ютерні ігри.

Кімната звичайної української родини. Андрій з азартом грається на компі у імонстрів.

АНДРІЙ. Так їх! Влучив! А так не хочеш?! Є-є!

Входять мама і тато.

МАМА (зітхає, чоловіку). Ну от, бачив? (Андрію). Ти знову за комп'ютером?

АНДРІЙ. Мам, я щойно сів…

МАМА. Воно й видно — очі як у кролика… А на флейті ти пограв?

АНДРІЙ. Ну, мам, сьогодні ж вихідний! Чого не можна погратися?

ТАТО. Так ходімо на вулицю. Поглянь, яка заметіль, у сніжки пограємо…

АНДРІЙ. Та ну, це для маленьких…

ТАТО. Можемо лижі взяти…

АНДРІЙ. Лижі – це нудно… (У грі). О, є! Так…

МАМА. А ти з Бураном гуляв?

АНДРІЙ. Ой, забув… Так уже ж темно, а ти сама казала, що не можна в темені…

ТАТО. То ходімо разом…

АНДРІЙ. Ну, тат, ну, мені ще трішки, і я пройду останній рівень! Буду "головний переможець монстрів"!

ТАТО. Щоб бути переможцем, треба бути сильним, тренуватися, а не кліпати мишкою…

АНДРІЙ. Промазав… Сьогодні ж новий рік! Можу я хоч у свято нормально пограти?!

Мама і тато переглядаються, зітхають.

МАМА. Ще півгодини, не більше! (Виходить).

ТАТО. Буран, гуляти… (Виходить сердитий).

АНДРІЙ (запально кліпає мишкою і співає).

У світі гри чарівнім

Дорослі й діти рівні

В комп'ютерному світі

Найцікавіше дітям.

Не хочу я гуляти,

Лиш грати й вигравати!

У квесті я все зможу,

І монстрів переможу!

Ще трішечки, ще трішки,

Ще пару кліпів мишки,

Пройду етап тараном

І переможцем стану!

Уау! Ур-ра! Я пройшов, я – неперевершений переможець монстрів!

Раптом на екрані компа якесь затемнення, іскри, потім з'являється Дід Мороз.

ДІД МОРОЗ. Ти головний переможець монстрів?

АНДРІЙ. Я?... (Приголомшено). Т-так, нібито…

ДІД МОРОЗ. Тоді нам дуже потрібна твоя допомога! Країну Часу захопила зла чаклунка Монстрена, повелителька монстрів. Вона зачаклувала і кинула у в'язницю короля Годину Першого і повернула головний годинник у зворотній бік.

АНДРІЙ. Але навіщо?

ДІД МОРОЗ. Щоб час пішов назад. Вона хоче помолодшати. Якщо до 12-ї не звільнити короля і не здолати монстрів, буде запізно. Повернути час уже не вдасться. Новий Рік ніколи не настане, і я не прийду до дітей із подарунками.

АНДРІЙ. А що, і у нас теж не буде Нового Року? Я теж лишуся без подарунку?

ДІД МОРОЗ. Звичайно. Країна Часу – одна на весь світ. Так що на тебе вся надія!

АНДРІЙ. Ой, а якже я туди потраплю?

ДІД МОРОЗ. Дуже просто, я скажу тобі пароль. Введеш всього три букви: ЧАС – і ти потрапиш у Віртуальний Дивосвіт.

АНДРІЙ (невпевнено). Добре, я спробую…

Дід Мороз зникає, на екрані з'являється порожня табличка. Андрій набирає слово ЧАС. Знову шум, іскри, затемнення. Андрій входить в екран (або зникає за ним).

СЦЕНА 2

Андрій потрапляє у Віртуальний світ. Центральна площа у королівстві Часу у середньовічному стилі з ратушею і годинником. Удалині замок. На площі танцюють і співають мешканці міста. Андрій спостерігає за ними, з цікавістю оглядає все навкруг. За ним з екрану з'являється Мишка (комп'ютерно-справжня), потай іде за ним.

ГОЛОС. Так несподівано Андрійко потрапив у віртуальний світ до країни Часу. Її народ готувався до зустрічі новорічного свята і не здогадувався, що люті монстри захопили королівський замок і кинули короля Годину за грати.

ПІСНЯ МЕШКАНЦІВ КРАЇНИ ЧАСУ

1.У нас шанують час,

І все буває вчасно.

Як сонце не погасне,

Все добре буде в нас.

Приспів:

Лови найменшу мить —

Невпинно час летить.

У парі ніч і день

Співають нам пісень:

Тік-так-тік-так-тік-так —

Мандрує стрілка так.

Тік-так, рік так утік.

Новий настане рік.

2. Немає за Годину

Мудріше короля.

Чудова в нас країна,

Танцюймо "тру-ля-ля".

Приспів.

Раптом центральний годинник на ратуші б'є і зупиняється, а потім стрілки прискорено рухаються у зворотній бік. На сцені з'являються Монстри в чорному і зокрема Крутяк із собакою-вовком. Весела музика припиняється, люди в паніці розбігаються. Андрій ховається і спостерігає за всім зі схованки.

КРУТЯК. Всім стояти! (Стріляє, люди кричать). Мовчати! Говорити буду я! Лютий монстр Крутяк! Всі чули?

ГАЛЬМО. А хто не чув – тому прочистять вуха! Оцим! (показує посох, маше ним, потрапляє у Крутяка, той хитнувся, забрав посох, показав Гальму кулак).

КРУТЯК. У королівстві Часу помінялася влада. Короля Годину Першого посадили за грати. (Стріляє). І це чекає на кожного!

ГАЛЬМО. Чуєте?! На кожного… (Крутяку). А що чекає?

КРУТЯК. Не що, а кого! Того, хто вчинить спротив. Грати і страта.

ГАЛЬМО. Страта куди?

КРУТЯК. Не куди, а як. Отак (показує жест рукою по горлу). Ясно?! Кому не ясно – крок уперед. (Стріляє, всі мовчать і не рухаються, Гальмо робить крок уперед).

КРУТЯК. (Гальму). Та не гальмуй. Ти — назад.

ГАЛЬМО. То назад – то вперед. Шо куди?

КРУТЯК. (Гальму). Та то не тобі.

ГАЛЬМО. А кому? (Озирається).

КРУТЯК. (Гальму). Ну ти гальмо… Стій на місці. (Народу голосно). А тепер зустрічайте вашу нову королеву – неперевершену чаклунку Монстрену, повелительку монстрів!

Згори по сходах повільно спускається Монстрена. Зупиняється нагорі, оглядає народ.

МОНСТРЕНА. Слухайте мене уважно. Мій перший наказ: перевести час у зворотній бік. Мій другий наказ: здати всі годинники. Вони вам більше непотрібні. Скоро час зупиниться і рахувати його – даремна втрата часу. Жартую. Хто не здасть годинник – опиниться за гратами. І я не жартую! Всі чули? І третій наказ: свято нового року відміняється! Розходьтеся! Хутко!

Люди розбігаються під натиском монстрів. На сцені лишаються монстри, танцюють.

МОНСТРЕНА (співає):

1.Мені підвладні сили зла:

Шалений вітер, темінь ночі.

Я захопити час змогла,

Тепер я зроблю все, що хочу.

Приспів МОНСТРІВ 1:

Лякайтеся, звірі і люди!

Ми нелюді, монстри страшнючі!

Тікайте, бо лихо вам буде!

Ми любимо злити і мучить!

МОНСТРЕНА:

2. Я зможу повернути час,

І буду молода й вродлива.

І ще звільнюся я від вас,

Кумедних діток галасливих.

Приспів МОНСТРІВ 2:

А сили у нас непомірні.

Ми сіємо зло й ворожнечу.

Ми темряви лицарі вірні.

Врятує від нас тільки втеча!

Монстри розходяться, лишаються Крутяк і Гальмо. Виходять на авансцену. До них потім приєднується Монстрена.

ГАЛЬМО (з годинниками). Диви, скільки годинників! Скільки лишилося до Нового Року?

КРУТЯК. Ти що, Гальмо, не в'їхав? Нового Року не буде.

ГАЛЬМО. А що, свята взагалі не буде? Чи що?

МОНСТРЕНА. Чи що. Це у них свята не буде, а у нас буде бал-маскарад злих сил! Нам є що святкувати. Замок захопили, із королем Годиною розібралися…

ГАЛЬМО. А він що, того? (Показує руками прокрути в різні боки).

МОНСТРЕНА. Майже. Спить чарівним сном. Але сьогодні о 12-й він засне навіки. А час піде назад невідворотно, і вже ніхто нічого не змінить. Я помолодшаю! Тсс… А дітки поменшають, а потім узагалі зникнуть. Терпіти не можу цих вередливих диких крикунів!

КРУТЯК. Так, стривай, так і ми всі можемо зникнути…

МОНСТРЕНА. Ми – ні, я потім взагалі зупиню час. Ясно? Не дрейф. До речі, про дітей, а як там принцеса Хвилинка? За гратами? (Пауза). Що таке?…

КРУТЯК. Вона кудись поділася…

МОНСТРЕНА. Що значить "поділася"?! Двоє кращих монстрів не впоралися з малявкою?

ГАЛЬМО. А вона така спритна — шмиг-шмиг – і нема…

КРУТЯК. Там ці фрейліни як почали верещати, то у нас аж вуха позакладало…

МОНСТРЕНА. Одягли б навушники. (Дістає планшет). Так, маячок показує, що вона десь неподалік… Знайти і заточити. Ясно? А як там наш Дід Мороз? Обеззброїли?

КРУТЯК. Обеззброїли. (Показує посох). От.

МОНСТРЕНА (клацає на планшеті). А ну, перевіримо… Так-так-так… Він то пішов… але покликав якогось земного хлопця, Андрія, який має звання "переможець монстрів"…

КРУТЯК. Андрій? Та знаю я цього хлопця. Слабачок. Він тільки мишкою клацати вміє.

ГАЛЬМО. Угу. А так він — тьху… Гальмо…

КРУТЯК. Чия б корова мичала…

ГАЛЬМО. Де корова? (Озирається).

МОНСТРЕНА. Так, ви мені тут не плюйтесь. Ноги в руки і вперед – схопити і заточити!

ГАЛЬМО. Ноги куди? (Намагається кумедно буквально виконати команду).

КРУТЯК. Та не гальмуй! Туди! (Підштовхує). За навушниками…

Монстри виходять. З іншого боку на сцені з'являються з танцем фрейліни, а за ними – сумна принцеса, яка веде коня.

ГОЛОС. Дочка короля Години принцеса Хвилинка та її фрейліни Секундочки шукали порятунку від злих монстрів і думали-гадали, хто допоможе визволити їхню країну.

ПІСНЯ ПРИНЦЕСИ ХВИЛИНКИ ТА ФРЕЙЛІН СЕКУНДОЧОК.

ХВИЛИНКА. 1. Я гадала – час не має вороття,

За добро ніхто ніколи не карає.

Але монстри покалічили життя!

Тату любий, що робити з нашим краєм?

ФРЕЙЛІНИ. Приспів:

Ні хвилинки спокою не має

Бідолашна принцеса Хвилина.

І тривога серця наші крає:

Королівство Години загине! (2-й раз: Порятуйте нам Часу країну!)

ХВИЛИНКА. 2.Може, лицар десь хоробрий заблукав,

Може, лютий вихор збив його з дороги,

Тільки знаю, без відважних світ пропав!

Королівство Часу просить допомоги!

ФРЕЙЛІНИ. Приспів.

В цей час на сцену виходять Крутяк і Гальмо в навушниках, побачивши принцесу, кидаються до неї. Фрейліни починають верещати…

КРУТЯК (показує навушники). А нам ваш крик по цимбалах. Он вона, хапай її!

ГАЛЬМО. За шо?

КРУТЯК. За що-небудь! Утече!

Принцеса заскакує на коня, але монстри перехоплюють його і намагаються її скинути, Крутяк спереду, а Гальмо хапає за хвіст і "гальмує", за нього вхоплюються одна за одною фрейліни і намагаються відтягнути (як у Ріпці) — кумедна сцена. Принцеса все-таки падає, але кінь нападає на Крутяка. В цей час із хованки вискакує Андрій, простягує руку принцесі і допомагає сховатися. Фрейліни відривають Гальма і всі котяться назад, падають. Крутяк відбивається від коня. Нарешті вони помічають, що принцеса зникла.

КРУТЯК (до фрейлін).