Оголяє зима всю правду...

Хращевська Інна

Оголяє зима всю правду:
Окістя дерев і душ.
Виголює те, що справжнє
Оте, що святе. Не руш!
Збиває усю безтурботність
І посмішки жваві. Й плачі.
Дарує вечірній спокій.
І дивні якісь вірші.
І холод лікує серце.
І мерзнуть думки і коліна.
І нитка душі не рветься:
Повинна чи не повинна.
Душі уже все відомо.
Від чого в зимі не втечеш.
Шукає тепло знайоме.
З ким холодно, знає теж.