Не полегшуйте, що заскладне.
Утекти б на відлюдний острів –
Там Субота чекає мене.
Не ображусь, коли і Неділя
Зазирне у вихлястий намет.
Головне, щоб не стало пробілів
У сакральному слові ПОЕТ.
А якщо й Понеділок нагряне
Й заспіває басисто: "Аго-о-о-в!" –
Навіть в землю захмелено-п'яна,
Не піддамся на хитрість його.
Ну Вівторок – то все ж забагато.
Середа – то вже діло пусте.
Лиш Четвер ще посміє брехати,
Прихопивши наплічник вістей.
Може, П'ятниця дещо оскаржить,
Ваготу зайву скине зі шаль…
І зостанеться те, що справжнє, –
Те, від чого болить Душа.
/Ганна Синьоок, зі зб. "О-р-і-ґ-а-м-і"/