Хіба не в нього розпирає злотом
Кишені, га? Хіба не він тепер
Дере онучі з оксамиту, га?
Хіба не він одягнеться тепер
В жупани у лудани?.. То-то й бач!
То пиймо ж, братця, — чи нема за що?
Чи кепсько віру православну й край
Оборонили ми?.. Іване, пий!
А потім підемо по курінях
На спочив…
Сірко (вдаривши кулаком по столу).
Що?! А чорта з два на спочів!
Щоб я спокійно руки склав і зброю
Тоді, коли фортуна піднесла
Мене превище всіх на Україні?
Коли не то що Крим, а і Стамбул
Тремтить, моє ім'я почувшщ з жаху?
Коли не тільки гетьмани обидва
А навіть польський круль і цар московський
З своєю приязню до мене линуть?
На спочив?! Се тоді, як булава
Гетьманська в руки йде сама до мене?
Як час настав, щоб рідна ненька Січ
І славне Військо Низове над всіми
Запанували?.. Ні, того не буде!
Коли вже звіра ви розбуркали в мені,
Коли доп'яна кров'ю напоїли,
То потурайте й далі… А за се
Під ноги кину вам усіх і все,
Що досі ще над вільним козаком
Коверзувало.
Слава кошовому!
Слава батькові Сіркові!
Всі (крім Гедзя).
Слава!
Гедзь
А матері твоїй гарбуз печенний!
Ти п'яний, певне, то таке верзеш?
Сірко
Од крові п'яний я, тому й страшні
У звіра зуби.
Гедзь
Як же се виходить?
То козакові годі й погуляти
Після роботи доброї?.. Не згоден,
Не згоден я…
Запридух
Ану-бо, не дирчи!
Сірко
Ха-ха! старому Гедзеві спочити
Та раптом заманулося?.. О, ні!
Коли я кликав вас усіх до згоди
То що казав ти, старий дідьку, га?
Ти боягузом узивав мене
І зрадником отчизни. А тепер,
Турецьким оксамитом полатавши
Матню в своїй "отчизні" і набивши
Кишені в ній татарським злотом, ти
Забув уже про справжнюю отчизну
Яку хіба ледачий не скубе.
Яка конає у сльозах і крові?
Яке ж ти право маєш спочивати,
Коли вона спочивку не зазнала?
Гедзь
Та одчепись ти, сатано! Чого
Присікався?..
Сірко
Е, ні! тепера я
При всіх тебе вже кличу рятувати
Отчизну-неньку і здобути їй
Жаданий спокій і спочивок.
Гедзь
Собі ж
Гетьманську булаву…
Сірко
Ту булаву я хоч на мить одну,
То задля того тільки, щоби нею
Розбити голови таким, як ти,
Що раді лити людську кров і сльози,
Щоб полатати дранії штани
Або для того, аби лити…
Запридух (до Гедзя).
Що,
Ти додирчавсь-таки?
Гедзь
А геть іди
Під три дияволи!
Крижаний
Ну годі, Йване,
Не гнівайся…
Шило
Атож! а то диви —
Усі принишкли як. А нумо пити!
Коли ж потрібні будуть для отчизни
Всі наші голови дурні — візьми,
Іване, їх. На дідька нам вони!
Поляжемо усі, як ті татари,
Яких отеє загнали на слизьке.
Чи, може, ні, шановне товариство?
Всі
Авжеж! Веди нас, батьку, куди схочеш,
Веди хоч в пекло нас, то підем радо!
Сірко
У пекло ще поспієм… поки ж що
Найближчий замір свій я вам скажу.
Кудлай
Кажи, послухаєм…
Сірко
Звідсіль — на Січ:
Не гаючи часу, зготуєм все,
Що нам потрібно, і в похід…
Крижаний
Куди?
Сірко
Здобудем Чигирин і, прихиливши
Всі Дорошенкові полки до себе,
Ми кинемось, як буря, на Батурин
І проженем поповича звідтіль.
А далі буде видно, що робити.
Про це докладніш буде рада потім.
Щоб зайвого народу нам на Січі
Не годувать, не пильнувать за ним,
Лишити раю бранців тільки тих,
За котрих добрий викуп нам дадуть,
А тих, що визволили ми з неволі,
Пустить на всі чотири… Хай ідуть,
Куди хто схоче… Так чи ні?..
Дехто
Авжеж,
Нехай ідуть, навіщо зайвий тягар!
Сірко (до Шевчика).
Ану, піди до них, скажи сторожі,
Нехай їх пустять всіх, нехай ідуть,
Куди хто схоче…
Шевчик (встає з-за столу).
У тую ж мить… Але…
Сірко
Ще що?
Шевчик
А що робить, коли вони
Та замість того, щоб вернутись радо
До краю рідного, додому, — підуть
Назад, до Криму…
Сірко (сміється).
Що? не може бути,
Щоби християнин, повернутий
Силоміць в бусурменську віру, міг
Вернутися туди, де був в неволі.
Роби, що звеленої
Шевчик зникає.
Чого ж замовкли,
Шановнеє отамання? Давайте
Ще будем пить за те, що далі буде!
Козак (прибігає).
До табору до нашого прибивсь
Геть зморений турецький посланець
З якимсь наказом од султана.
Всі
Що?
Оце так так!
Сірко
Де ж він?
Козак
Привів сюди я.
Сірко
Ану, веди його до нас, побачим
Що пише нам стамбульський злодіюка
Всі з напруженим зацікавленням чекають на посланця,
якого по хвилі козак підводить до столу. Посланець
питаюче дивиться на козака, що привів його; козак
киває йому на Сірка: він вклоняється Сіркові
й подає листа.
Сірко
(оглянувши посланця з ніг до голови
посміхається й подає листа Перепелиці).
Ану, заглянь, про що він теревенить.
Перепелиця
(розгортає листа і, пробігши очима,
знизує плечима).
Нівроку… хе!., вимоги хоч куди!
Сірко
Читай, нехай послухають усі.
Перепелиця (читає).
"Султан Мухамад IV Запорозьким козакам.
Я, султан, син Мухамада, брат сонця й місяця…
Гедзь
Ось глянь, яка рідня висока!
Шило
Еге,
І не дістанеш.
Регіт
Перепилиця (читає далі).
…онук і наступник Божій
Запридух
От такої втяв!
Довгенько ж буде дожидати, поки
За Бога стане він!
Кудлай
Кажи, послухаєм.
Перепелиця
…владар царств — Македонського, Вавілонського,
Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту…
Шило
Чимало назбирав!
Перепелиця
…цар над царями, властитель над властителями,
Надзвичайний лицар…
Гедзь
Голим тілом їжаків бити!
Перецелиця
… непереможний вояка, невідступний охоронець
Гробу Ісуса Христа, опікунсамого Бога,
Надія й утіха мусульман, устрашитель, але й
великий оборонець християн, — наказую вам,
запорозькі козаки, піддатись мені доброхить і
без жодного опору і мене вашими нападами не
примушувати турбуватись. Султан турецький
Мухамад IV".
Іване чув?
Крижаний
Добрий виходить пса,
Бо ще він дихає.
Гедзь
А сто чортів!
То він наказувати сміє нам?..
А щоб ти не діждав, превражий сину!
Отсє спочили добре.
Сірко
Не турбуйсь,
Ще не такий страшний той сатана,
Якого намальовано. Дурний
Дурне й верзе. Ну, що ж, панове-браття,
Його величність з сим листом до вас
Звернувсь, то мусите щось одповісти.
Вклоняємось, мовляв, величній мосці
Аж до пантофель ваших: все так буде,
Як ви нам написали. Так чи ні?
Ану лиш, пане писарю, бери
Свій каламар, перо й папір. Пиши
Належну відповідь од козаків
Його величності турецькій.
Перепелиця йде до намету й по хвилі виходить звідтіля
з аркушем паперу.
Перепелиця
Вже.
Чи, може, перш, ніж будемо писати,
Порадимось як слід про те, про що
Писати будемо.
Сірко
Навіщо ж рада,
Коли все ясно, як удень.
Гедзь
Пиши!
Сірко
Кажи, старий, як починать.
Перепелиця (пише)
"Запорозькі козаки турецькому султанові…"
Гедзь
Пиши!
"Ти — шайтан турецький…"
Шило
"…Проклятого чорта брат і товариш…"
Перепелиця
Слухайте, батьки, але так писати султанові
якось не той…
Сірко
Пиши, кажу!
Перепелиця (пише, сміючись).
"…і товариш…
Шило
Еге ж, еге…
"і самого Люципера секретар!.."
Гедзь
Пиши:
"який ти в чорта лицар!"
Шило
Еге…
"коли голим тілом їжака не вб'єш…"
Крижаний
Чи не лицар! Пиши:
"чорт викидає, а твоє
військо пожирає…"
Сірко (регоче).
Пиши:
"Не будеш ти годен синів
християнських під собою мати!.."
Шило
Еге ж:
"твого війська ми не боїмось…"
Запридух
"…землею й водою будем битися з тобою…"
Сірко
Пиши:
"Вавілонський ти кухар…"
Регіт.
Крижаний
"…македонський колесник…"
Перший курінний отаман
"…єрусалимський броварник…"
Другий курінний отаман
"…олександрійський козолуп…"
Шило
"…Великого і Малого Єгипту свинар…"
Перепелиця (регоче).
Ось постривайте! за вами й не поспішишся.
Брат сонця й місяця ще зроду, певне, такого
листа не читав. Буде задоволений.
Запридух
Нехай читає, песький син! Пиши:
"…вірменська свиня…"
Перший курінний отаман
"…татарський сагайдак…"
Крижаний
"…кам'янецький кат…"
Шило
Еге…
"…подолянський злодіюка…"
Запридух
"…самого гаспида онук…"
Кудлай, заникуючись, хоче щось сказати й собі, решта регоче.
Дехто
Кажи, послухаєм…
Кудлай
"…і всього світу і підсвіту блазень…"
Сірко
"…а нашого Бога дурень…"
Запридух
"…свиняча морда…"
Регіт.
Гедзь
Мало! Мало йому, невірному! піддай жару!
Шило
"…різницька собака…"
Запридух
"Кобиляча…"
За реготом останнього слова не чути
Крижаний
"…нехрещений лоб…"
Гедзь
"…Хай би взяв тебе чорт…"
Перепелиця
(втираючи од реготу сльози).
Ну-ну!.. коли грець його не стукне після
сього, то ще житиме. Ну, що ж далі?.. Чи, може,
буде: либонь, усе вже написано, що треба.
Сірко
Пиши:
"Отак тобі козаки одказали, плюгавче!.."
Шило
Еге…
"не годен єси мати вірних християн …"
Перепелиця
Є.