В абсолютному вимірі становило приблизно 1,3 км або 750 сажнів. У переносному сенсі це слово означало певний великий відрізок часу, відстані, роботи загалом. "На поприщі живота свого" – на протязі життя людини, на життєвій дорозі тощо.
[434] Овочами на Русі звали фрукти.
[435] Нав'є – потойбіччя, підземний світ, аналог пекла.
[436] Доблій – доблесний (давньорус.).
[437] Луб – давньоруська міра ваги, дорівнювала 2,5 пудам або 40 кілограмам.
[438] Мара – дружина бога зла і темряви Чорнобога.
[439] Мартіос – третій місяць юліанського календаря, тобто березень.
[440] В 1206 році Пасха припадала на 2 квітня.
[441] Дві з чотирьох іпостасей давньоруського бога сонця Дажбога. Вони змінювали одна одну: від дня зимового сонцевороту (Різдва Божича) до Великдня (дня весняного рівнодення) – Божич Молоде сонце, від Великдня до дня літнього сонцевороту – Ярило, від дня літнього сонцевороту до осіннього рівнодення – Семиярило, від осіннього рівнодення до зимового сонцевороту – Лад.
[442] Підсіка, підсічне землеробство – на визначеній ділянці лісу проводили рубку і корчування, потім ліс спалювали, ґрунт розорювали сохою чи ралом і у попіл, змішаний із ґрунтом, висівали зерно; при цьому попіл слугував добривом. Коли ділянка виснажувалася, рубали ліс (підсікали) на новій, а попередю ниву або залишали зовсім, переходячи із житлом на нове місце, або переводили у лядину, на відпочинок.
[443] Перська слива – персик.
[444] Перестріл – відстань, що дорівнює польоту стріли, на якій вона зберігає свою вбивчу силу, зазвичай становив 200-230метрів.
[445] Верста – давньоруська міра відстані, дорівнювала 500 сажням або 880-1060 метрам.
[446] Лоскут – товста і тверда бичача шкіра, з котрої робились захисні пластини обладунків.
[447] Забороло – верхня частина оборонної стіни з прорізами бійниць.
[448] Праща – стародавня ручна зброя для метання каміння. Являла собою два мотузки, з'єднані між собою шматком шкіри, куди й закладався камінь.
[449] В ХІІІ столітті стіни городів ставились у вигляді ряду кліток, пов'язаних між собою в зруби, котрі для міцності заповнювались землею.
[450] Волшебна – походить від слова волшба, тобто волхвування, ворожіння.
[451] Полива (глазур) – наноситься на керамічний посуд і обпалюється разом із ним при високій тепературі, роблячи поверхню глини кольоровою та лискучою.
[452] Видець – свідок.
[453] Гой! — вигук-привітання, що означає побажання життя. Порівняймо: "гоїтися" – заживати (про рану), див. також "ізгой".
[454] Уклад – сталь (давньорус.).
[455] Прясло – тут: ділянка стіни від одного вузлового з'єднання зрубу до іншого.
[456] На Русі серед знаті був поширений звичай першої ініціації майбутнього воїна: в три роки сина вперше саджали в сідло верхового коня, після чого він переходив в більш старшу вікову категорію: з "дітиська" в "отрока".
[457] Вуй – вихователь.
[458] Стиль – загострена паличка з металу або твердих порід дерева, котрою писали на бересті, продряпуючи або видавлюючи нею контури букв.
[459] За платонівською теорією ідея розуміється, як зразок найвищої міри досконалості.
[460] Злюб – шлюб.
[461] Убрус – рушник.
[462] Оглашенні – кандидати в члени християнської Церкви, котрі перед своїм хрещенням проходять спеціальну підготовку: вивчають християнські істини, готуються до прийняття Таїнства Хрещення.
[463] Вила-трійчатки – дерев'яні вила з розгалуженням на кінці у вигляді трьох ріжків.
[464] Утиця – дерев'яний ківш з руків'ям у вигляді качиної голови та шиї.
[465] Велес вважався покровителем волхвів.
[466] Лель – бог кохання в давніх слов'ян.
[467] Перестріл – дальність польоту стріли, приблизно 230-250 метрів.
[468] Мара – дружина бога зла і темряви Чорнобога.
[469] Суд – бог доль людських.
[470] Бадняк – символ старого року, опудало якого спалювалось в ніч перед початком нового (так званого Сварожого кола).
[471] Городня – тут: підземна просторова конструкція дерев'яної городської стіни.
[472] Косий острог – елемент середньовічних дерев'яних укріплень: ряд частоколу, покладеного на схил валу або стіну рову. Не давав осипатись стінкам земляних споруд та уповільнював підступ ворога безпосередньо до городської стіни.
[473] Нав – потойбіччя.
[474] Вершок – давньоруська міра довжини, 4,5 см.
[475] Тууг – прапор.
[476] Сульде – тут: сталеве навершя прапора у формі вістря списа.
[477] Кешиктен – особистий охоронець.
[478] Камча – нагайка.
[479] Чжуржені – загальна назва племен, що населяли територію Манчжурії, Північного та Східного Китаю та мали власну державу в Х-ХІІІ століттях (до 1234 року).
[480] Повний челядин – в давній Русі людина без громадянських прав та власного майна, те ж саме, що й раб.
[481] Йдеться про т. зв. ἀφορισμός (афоризмос) – мале відлучення від церкви не назавжди, а на певний період, котре накладалось єпископом.
[482] Єлей – оливкова олія; здавна вважалась ознакою заможності, бо була предметом розкоші, а тому в християнстві приносилась у вигляді пожертви: спалювалась у лампадах, використовувалась в інших обрядах.
[483] Язичницька обрядодія: коли дозрівали хліба, з пучка злакових стебел робили спеціальну закрутку, присвячуючи її Велесові, богу "нижнього світу".
[484] Кирило Александрійський – християнський святий V ст. н.е.: святитель, Патріарх Александрійський, богослов, один з Отців церкви.
[485] Хоролуг, хоролужний меч – меч з високоякісної сталі, секрет виготовлення якої втрачений, до наших часів дійшла лише назва.
[486] Елліни – самоназва греків, що поширилась ще в часи античності. Серед православних Візантії було також синонімом слова "язичник".
[487] Вира – адміністративне покарання, грошовий штраф за проступок.
[488] Казна – слово половецького походження, скарбниця.
[489] Вертути – викладені зі смужок тіста символічні зображення свастики на хлібі.
[490] Семь – тогочасна назва річки Сейм, лівої притоки Десни.
[491] Тамга – в тюркських народів родовий знак, в монголів часів Батия це слово дослівно означало "ханський документ з печаткою".
[492] Цурка – паличка, скалка.
[493] Молох – шановане на Близькому Сході божество, в жертву якому спалювали людей, особливо дітей.
[494] Геєнна (долина Гінном) – долина на окраїні Єрусалима, в котрій робились жертвоприношення Молоху й Ваалу.
[495] Чеп – цеп, ланцюг.
[496] Хадбан – арабська порода коней, виведена на території Аравійського півострова ще в середині першого тисячоліття нашої ери.
[497] Літописний Воргол знаходився приблизно посередині між сучасними містами Сумської області Кролевець і Путивль.
[498] Джагунбек – сотник монгольської армії.
[499] Ручник – основний молот майстра-коваля, вагою від 1 до 5 кг.
[500] Бійний молот – інструмент молотобійця (підручного коваля), вагою до 8 кг.
[501] Кітна – вагітна.
[502] Тоня – на річці місце постійного лову риби неводом восени та зимою.
[503] Насад – велике судно, лодія з нашитими (насадженими) облавками.
[504] Кротовина – горбок землі, насипаний кротом.
[505] Братина – велика, кулястої форми посудина для спільного розпиття.