Дяка Богу, що зараз так щасливо виявилась вся непевність, як здавалося нам, ґеніяльного пляну товариша Ока, який намагався насильно перетворити старе життя на нове і який в боротьбі з самим собою дійшов до останнього кінця і збожеволів. Отже, громадяне, будемо чесні з собою! Висловимо догану собі за свою необачність і не проклинаймо його за неосягнені мрії!
Диктаторська Рада Трьох.
Громадяне читали і тільки всміхалися. Через де який час у місті з'явилась примовка, яку казали тім, що були надто вперті, або били на ориґінальність своїх натур.
— Проти життя, як і рожна, не попреш, хоч би ти був навіть Оком!…
1920 р., м. Львів.