Он, дивіться, дивіться. Бачите?
РУДИЙ КЛОУН. Як гарно!
БІЛИЙ КЛОУН. Справді…
ФЕЯ. Дякуємо вам, любі сузір'я. Поспішайте… Боюся, монстри вже далеко відлетіли… Пройдіть отуди, на стартовий майданчик для телепортації у відкритий міжзоряний простір. (До дітей.) Сподіваюся, ви допоможете клоунам у пошуках чарівної квітки? (Діти відповідають.) А ми з Феїнкою підемо помалу, а то й правда, ледь на ногах тримаюсь…
РУДИЙ КЛОУН. Ми все зробимо, щоб принести вам квітку!
БІЛИЙ КЛОУН. Чекайте, ми скоро-скоро повернемося.
КЛОУНИ РАЗОМ.
Друга пісня клоунів
1. Не любить клоун ваших сліз.
А раптом хтось заплаче,
Утремо хутко плаксі ніс!
У нас весела вдача.
2. А сміх продовжує нам дні,
А сміх – могутня зброя.
Із ним в нещасті не одні.
Я, ти і сміх – нас троє.
3. І шлях у зоряні світи
Нас не злякав нітрішки.
Бо нам сузір'я, мов брати.
Ми віримо в усмішку!
Феї та клоуни йдуть ховаються за кулісами в різні сторони, чути звук "запуску".
СЦЕНА 1
На сцені зоряне небо. Це міжпланетний простір. З'являється Головатий – шеф космічних монстрів, співає пісеньку.
ГОЛОВАТИЙ.
Пісня монстра Головатого
1. Чорних дір я повелитель,
Ненаситний, як удав.
І мене не варто злити –
Я магістр жахливих справ.
Я люблю чорноту ночі.
Бісить світло зір мене,
Бо від нього терпнуть очі,
Ще й добром від нього тхне.
А добро – то річ шкідлива.
Зневажаю добряків!
Тільки злий стає щасливим.
Зло – король між королів.
ГОЛОВАТИЙ (нервово ходить по сцені, раз у раз поглядаючи на небо). От і де вони поділися? Помічники знайшлися! Їх тільки за смертю посилати… Усього ж завдання було — п'ять хвилин роботи – посипати грипних бацилок на голову цій Феї та чкурнути. Треба ж було якось приструнчити цю вискочку. Бо що надумала! Зірку запалювати! І не де-небудь, а над нашим барлогом! В найтемнішому куточку галактики! І що ж тоді? Ні відпочити тобі нормально, по-монстрячому, ні темними справами позайматися… Мало їм зірок на небі, чи що? Треба ще одну причепити! Просто як більмо в оці! А от нічого надаремне енергію витрачати! Її і так мало. Бажань їм закортіло. Розбажалися тут усякі! А дзуськи! Скромніше треба бути! І взагалі: не бувати цьому святу! Це кажу я – пан Головатий, наймогутніший і наймонстровитіший монстр у Всесвіті! А я цих свят страх, як не люблю! Шумлять, гримлять, галасують! Жах, що робиться... А я порядок люблю – покомандувати, помуштрувати… (Помічає Спритного та Моцного, спершу Лагідно.) Ходіть-ходіть сюди, мої любесенькі. (Різко.) І чого ви плентаєтеся, мов сонні мухи?!
Спритний і Моцний швидко підбігають і виструнчуються.
РАЗОМ: Прибули за вашим наказом, пане Головатий!
ГОЛОВАТИЙ. Вільно! Успішно?
МОЦНИЙ. Авжеж.
ГОЛОВАТИЙ. А чого так забарилися?
СПРИТНИЙ. Дозвольте доповісти, пане Головатий?
ГОЛОВАТИЙ. Аякже ж. Доповідайте, мої любенькі.
СПРИТНИЙ. Запуск Феї та її учениці у космос для запалення нової зірки відкладено на невизначений термін у зв'язку з їхнім станом здоров'я.
МОЦНИЙ. Угу.
ГОЛОВАТИЙ. Прекрасно. І як подіяв наш новий вірус?
МОЦНИЙ. Хутко.
СПРИТНИЙ. Бацили такі спритненькі виявилися: звалили з ніг умить. Лежать з отакенною температурою... Аж термометр зашкалює!
ГОЛОВАТИЙ. Це добре, що зашкалює. Скоро розтануть.
СПРИТНИЙ. І залишиться від них мокре місце!
МОЦНИЙ. Хутко.
ГОЛОВАТИЙ. До речі, а ви з'ясували чи немає якогось лікувального засобу?
СПРИТНИЙ. На жаль, є.
ГОЛОВАТИЙ. Та невже?
МОЦНИЙ. Вже.
СПРИТНИЙ. Є така цілюща Чарівна Квітка, яка росте на планеті Золотого Дракона аж у тридесятій галактиці.
МОЦНИЙ. Ого-го-го-го де.
ГОЛОВАТИЙ. А як дістануть? У цих же феюшок спільників знаєш скільки? Страх!
СПРИТНИЙ. Є у них, правда, помічники, але з них користі на два шаги й ті щербаті. Клоуни якісь. Та ж без карти ні за що не знайдуть! А карта у Моцного. Покажи, Моцненький. Єдина і неповторна. (Моцний дістає велику карту.)
МОЦНИЙ (розгортає, дивиться, яка велика). Ого!
ГОЛОВАТИЙ. Карту треба знищити!
МОЦНИЙ (бере карту і рве навпіл, кидає вниз). Хутко!
ГОЛОВАТИЙ. А ну підніми бігом! (Той піднімає шматки.) Порвати — мало. А раптом котрісь умільці народні візьмуть та склеять, га? Шматки треба рознести по різних планетах. (Розглядає їх.) Так, ти, Моцний, візьмеш свій шматочок і полетиш на планету Золотих Бджіл. Там тебе зустріне моя давня приятелька Пасічниця. Страшна чародійка. Презлюча карга. Скажеш, що від мене. Вона тебе зустріне, як рідного. Питання є?
МОЦНИЙ. Нема.
СПРИТНИЙ. У мене є. А там бджоли є?
ГОЛОВАТИЙ. Є, а що?
СПРИТНИЙ. От добре.
ГОЛОВАТИЙ. Що добре?
СПРИТНИЙ. Та що не я туди лечу, а то ще бджоли покусають.
МОЦНИЙ. Ого!
СПРИТНИЙ. Ого-го-го, Моцненький! А мед там є?
ГОЛОВАТИЙ. Є.
СПРИТНИЙ. Жаль...
ГОЛОВАТИЙ. Чого жаль?
СПРИТНИЙ. Ну, що не я туди лечу...
ГОЛОВАТИЙ. Нема за чим жаліти, Спритний, бо той мед зачаклований. Хто його поїсть, той стає липучкою і до всього прилипає. Ця планета – пастка для клоунів. Ясно?
МОЦНИЙ. Еге ж.
СПРИТНИЙ. Оце добре! Так їм і треба! Будуть знати, як складні загадки загадувати!
МОЦНИЙ. Хутко?
СПРИТНИЙ. Хутко-хутко.
ГОЛОВАТИЙ. Так, а ти, Спритний, полетиш зі своїм шматочком на планету Золотого Сну. Там тебе зустріне Зла Чаклунка, скажеш їй, що від мене, і попросиш заховати той шматочок. І щоб вона підготувалася до гостей непроханих — клоунів. Питання є?
СПРИТНИЙ. Так вони ж уже злипнуться.
ГОЛОВАТИЙ. А раптом розлипнуться? Страхувати треба.
СПРИТНИЙ. А поспати там можна?
ГОЛОВАТИЙ. Ні.
СПРИТНИЙ. Хоч не золотим сном, хоча б позолоченим?
ГОЛОВАТИЙ. Після успішного завершення операції відіспишся… А то як запалять зірку над нашим барлогом, мов те більмо в оці, то будете від безсоння пухнути…
СПРИТНИЙ. Ой, не треба…
МОЦНИЙ. Угу.
ГОЛОВАТИЙ. Ото ж бо. І гляди мені, Спритний, не милься там спати. Там живе дуже Зла Чаклунка, яка напускає столітній сон, так що й гарматою не розбудиш.
СПРИТНИЙ. А навіщо нам гармата? Нам і без гармати добре.
МОЦНИЙ. Так це пастка?
ГОЛОВАТИЙ. Аякже ж. Пасточка для клоунів. Бачиш, Спритний, навіть Моцний уторопав.
СПРИТНИЙ. Ясно. А ви ж де будете, пане Головатий?
ГОЛОВАТИЙ. А я полечу на цю саму планету Золотого Дракона, знайду ту квіточку, порву її на пелюсточки і розвію по безкрайніх просторах рідного космосу.
СПРИТНИЙ. А там дракон є?
ГОЛОВАТИЙ. Є.
СПРИТНИЙ. Страшний?
ГОЛОВАТИЙ. Аякже ж. Такий гарненький страшненький дракончик. Кажуть, він дихає вогнем і любить попоїсти.
МОЦНИЙ. Що?
ГОЛОВАТИЙ. Не що, а кого. Хто трапиться, того і з'їсть.
МОЦНИЙ. Ого.
СПРИТНИЙ. Оце добре!
ГОЛОВАТИЙ. І що ж тут доброго?
СПРИТНИЙ. Добре, що не я туди лечу.
ГОЛОВАТИЙ. І не мрій. Ви з Моцним потім теж туди полетите.
СПРИТНИЙ. А ми чого?
ГОЛОВАТИЙ. Доповісти, чи успішно виконали завдання. Ясно?
МОЦНИЙ. Авжеж.
СПРИТНИЙ. Угу.
ГОЛОВАТИЙ. Тоді слухай мою команду! На виконання завдання летом руш!
Всі разом співають бойову пісню космічних монстрів. Можливий танець монстрів.
Пісня монстрів:
1. Лякайтеся, звірі і люди!
Ми нелюді, монстри страшнючі!
Тікайте, бо лихо вам буде!
Ми любимо злити і мучить!
Приспів (варіант 1):
А всередині ми білі та пухнасті,
І добро ну просто лізе з наших вух!
Бути лагідними – от монстряче щастя!
Та не знаємо, як вигнати злий дух...
Приспів (варіант 2):
Глибоко, глибоко, глибоко так –
В темних-претемних куточках сердець
Кожен із нелюдів добрий добряк.
Далеко, далеко, далеко десь.
2. А сили у нас непомірні.
Ми сіємо зло й ворожнечу.
Ми темряви лицарі вірні.
Врятує від нас тільки втеча!
Приспів.
Невдовзі розбігаються в різні боки. Чути звуки відльоту, а потім прильоту. На сцені з'являються два клоуни.
РУДИЙ КЛОУН. Ой, і де це ми?
БІЛИЙ КЛОУН. Не знаю. Я так думаю, що в цій самій Чорній Дірі.
РУДИЙ КЛОУН. А де ж тоді поділися монстри?
БІЛИЙ КЛОУН. Мабуть, ми спізнилися…
РУДИЙ КЛОУН. Що ж робити?
БІЛИЙ КЛОУН. Давай у дітей спитаємо, чи були тут монстри?
Діти відповідають.
БІЛИЙ КЛОУН. Бачиш, виявляється, були.
РУДИЙ КЛОУН.А що вони зробили з картою?
Діти відповідають.
РУДИЙ КЛОУН.Що? Розірвали? От негідники! Що ж тепер буде?!
БІЛИЙ КЛОУН. Та не панікуй ти! А уривки куди поділи? Га? Рознесли по планетах?
РУДИЙ КЛОУН. Які? Золотих Бджіл і Золотого Сну? Які дивні назви… Сузір'я, милі, підкажіть нам, де знаходяться ці планети?
РУДИЙ КЛОУН. Ми вас дуже просимо! (Сузір'я висвітлюють, де саме.)
БІЛИЙ КЛОУН. Так, а куди ж тепер вирушати? Туди чи туди? Куди ближче? Зірочки ясні, покажіть нам, яка з цих планет ближче? (Сузір'я миготять світлом.)
БІЛИЙ КЛОУН. Он, бачиш? Рушаймо!
РУДИЙ КЛОУН. Я б сказав: летимо!
Клоуни вирушають в дорогу, може бути повтор пісні клоунів.
СЦЕНА 2
Сцена змінюється. Тепер це планета Золотих Бджіл, чути дзижчання, танець бджіл та трутнів.
Пісня бджіл
1. У роботі вічно бджоли.
Ох, тяжка бджолина доля –
Не спочинути ніколи.
І вночі нам сниться воля!
2. Просто в квітах політати.
Просто випити водички.
Хоч на тиждень трутнем стати,
Чи як пташка невеличка.
3. Тільки б меду не робити,
Ще й липучого такого.
От би нам деінде жити,
Де немає мага злого.
Невдовзі на сцені з'являється Спритний, з подивом оглядає планету.
МОЦНИЙ (помічає бджолу і починає дражнити). Дж-жж-ж-ж.. Муха смугаста! (Показує їй кулак, бджола вжалює.) Угу-у-у-у-у! (Дивиться на розбухле вжалене місце.) Ого! Ого-го-го! (Хапається за вжалене місце і бігає по сцені.) Хутко-хутко-хутко! (Зупиняється.) Авжеж…
Виходить Зла Пасічниця – старенька і дуже добра на вигляд бабуся.
ПАСІЧНИЦЯ. Вітаннячко дорогому гостю, ласкаво просимо! Ми гостям завжди раді… Проходь, дорогий, проходь, милий…
МОЦНИЙ (втуплюється поглядом у неї). Чого?
ПАСІЧНИЦЯ. Перепрошую, що чого?
МОЦНИЙ.