Якесь несміле, боязке ще почування свободи і самостійности, а далі свідомість деякої' особистої сили стали прозябати у його серці.
"За мною наче стіну вивершили події, — подумав, —а се, що переді мною, се буде діло моїх рук!.."
І нагло вхопив з полиць повну фляшку вина. Глумливий усміх викривив його й без того негарне лице.
"Була лесть у Томира, та він привіз її з Заходу. У сих русів нема її ні крихти. Ха-ха! У них ще сам народ глядить правди, а бояри повинуються. Ніхто й не догадається, якими шляхами піду я…"
Випив чималий кубок вина один, другий — і наче протверезився після пригнетення подіями та почутими вістями. Сотні способів осягнути бажане становище у волости, а навіть у краю, зароїлися у голові:
"Рада, погроза пеклом та духовними карами, насила при помочі добутих грошем чи впливом сторонників, а там і… Біля келії густо розрослася отровниця… одна флящина сього, вина з корінням — і можна переконати навіть такого, кому убилося батька… Ха-ха!"
Випив утретє й устав.
Та ось перед ним чомусь-то горять два огні, два порожні кубки стоять на столі, а ноги чомусь-то підкошуються… "Треба держатися стола… ба, де ж він?.. Чого-то я хочу… Ага!.. Отровниця… насила… монастирська пеня… я ж опат…" Ніхто не почув ломоту тіла, ломоту, який почувається, коли на землю паде труп…
Надворі зривався осінній вихор, а понурий шум розгойданого пралісу долітав аж у кімнату. Огонь заблимав дещо яркіше і став пригасати. З кута виповзували тіни, наче кістляві, обгорілі руки Томира, якими посягав по душу Бово… з-поза гробу, поза гріб.
Примітки:
[1] Вара — зась.
[2] На вигнання.
[3] Ляїки — гульвіси.
[4] Грішний! Грішний!
[5] Опат — настоятель монастиря.
[6] Інфула, монстранції, орнати — атрибути духовної влади.
[7] "Півжиття ми в обіймах смерти" (лат.).
[8] Клюніяцька аскеза — аскеза, заснована на правилах (регулах) монастиря Клюни у Франції, що відзначалися строгістю.
[9] Клявзура — затворництво, самітництво.
[10] Вигляд твій показує,
Яка ти шляхетна,
А твоє личко —
Кров з молоком (лат.)
[11] Логофет — високий урядовий чин у Візантії.
Зост — деталь одягу, що оперізує талію; пояс.
Доместік — домашній слуга, хлопець для прислуги.
[12] "Що це за дівчинка?" (лат.).
[13] Вічного спочинку! (лат.)