Завантаження
Юліан Опільський, "Вовкулака"
Оповідання з X в.
І. Мандрівець із завірюхи
Завірюха! Сухий, у тверді грудочки позбиваний сніг виповнював холодне повітря та разом із ним вертівся над землею у якомусь дикому, скаженому круговороті. Жалісна музика вихру, який гуляв у порожньому гіллі беріз та дубів, зливалася з глибоким шумом сосон та смерік у симфонію безнадійної туги, суму, розпуки. Тільки хвилями шум змінявся у свист та регіт, коли острий порив налітав від заходу наглим ударом...