— 257.
Анненков Іван Олександрович (1802 — 1878) — поручик, декабрист; відбув 20 років каторги. З 1856 р. жив у Нижньому Новгороді, де 16 жовтня 1857 р. в родині Якобі зустрівся і мав тривалу бесіду з поетом; зустрічалися й 8 листопада 1857 р. — 412.
Апненков Павло Васильович (1812/1813 — 1887) — російський літературознавець, критик, мемуарист. — 114, 125.
Антонович Володимир Боніфатійович (1834 — 1908) — український історик, етнограф, фольклорист, археолог. — 602.
Апрелєв Василь Петрович (1805 — 1855) — ротмістр кавалергардського полку, портретований Шевченком (портрет не знайдений). — 104, 139.
Артемовський С. — див. Гулак-Артемовський С. С.
Арсеній (Москвин) Федір Павлович (1795 — 1876) — митрополит київський і галицький (1860 — 1876), відомий русифікатор й обскурант. Відхилив Шевченків "Букварь южнорусский", перекривши цим шлях до поширення підручника в школах Київської губернії. — 582, 583, 601.
Аскочепський Віктор Іпатійович (1813 — 1879) — російський журналіст, церковний історик, видавець тижневика "Домашняя беседа", (1856 — 1877). В середині 40-х років він жив у будинку генерал-губернатора Д. Г. Бібікова як вихователь його племінника С. М. Сипягіна, якому Аскоченський присвятив збірочку віршів ("Стихотворения", Киев, 1846). — 205, 206, 216, 217, 515.
Афанасьєв Олександр Миколайович (1826 — 1871) — російський історик, фольклорист. У бібліотеці Шевченка знаходилася його книжка "Русские легенды". (1859, кн. 1). — 22, 441, 443.
Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович (1816 — 1875) — український і російський письменник, етнограф, мемуарист. Шевченко познайомився з ним у червні 1843 р. в с. Мойсівці; у 1845 — 1847 рр. бував у його маєтку Ісківці біля Лубен і мандрував з ним по Полтавщині й Чернігівщині, — 6, 14, 15, 16, 104, 115, 132, 134, 136, 138 — 142, 144, 159, 163, 178, 179, 180 — 189, 191, 194, 203, 204, 235, 531, 533.
Бабст Іван Кіндратович (1823 — 1881) — російський економіст і публіцист, професор Московського університету (1857 — 1874); познайомився з поетом у березні 1858 р. у Москві. — 441, 443. /648/
Бажанов Микола Єфремович (рр. н. і см. невід.) — наглядач півгоспіталю в Новопетровському укріпленні, портретований Шевченком (IX, № 42; ще один портрет невідомий). — 271.
Байрон Джордж Ноел Гордон (1788 — 1824) — англійський поет-роман тик, учасник національно-визвольної боротьби в Італії та Греції. Шевченко знав його твори у перекладах слов’янських поетів, особливо любив "Прощальну пісню Чайльд Гарольда" в перекладі А. Міцкевича. Вплив поезії Байрона відбився у поемах "Тризна", "Слепая". — 121, 138, 140, 545.
Балабаєв (Балабін) П. Д. — власник трактиру з "номерами" (з готелем) — т. зв. "Балабаївки". — 468.
Балабанов — див. Балабаєв.
Бальмен Сергій Петрович де (1816 — ?) — граф, поміщик с. Линовиці, брат Якова де Бальмена, друга поета. — 134.
Бальмен Яків Петрович де (1813 — 1845) — художник-аматор, офіцер, загинув на Кавказі. Його пам’яті поет присвятив поему "Кавказ". — 176, 238.
Бантиш-Каменський Дмитро— Миколайович (1788 — 1850) — вітчизняний історик, автор "Истории Малой России" (Ч. 1 — 4., 1822). — 118, 123.
Барвінок Ганна (Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна, 1828 — 1911) — українська письменниця, дружина П. О. Куліша. — 213, 214, 215 — 218, 534, 557, 559, 562, 563, 565, 567, 568, 575.
Барі Едуард Якович (1826 — 1893) — доктор медицини, лікував поета, підписав свідоцтво про його смерть. — 580, 589, 590.
Бартенєв Петро Іванович (1829 — 1912) — російський історик, засновник журналу "Русский архив". — 345, 518.
Бархвіц Станіслав Августович (рр. н. і см. невід.) — підпоручик 5-го Оренбурзького лінійного батальйону (Орська фортеця). — 104, 139, 263.
Басин Петро Васильович (1793 — 1877) — російський художник, професор Академії мистецтв. — 89.
Башилов Михайло Сергійович (1821 — 1870) — художник, ілюстратор рукописного "Кобзаря" Шевченка (1844), родич де Бальменів та Т. Г. Волховської. — 238.
Безлюдний Андрій Семенович (р. нар. невід. — 1835) — учень Академії мистецтв, товариш І. М. Сошенка. — 90.
Безпомикін — цензор Московського цензурного комітету. — 474.
Бекетов Володимир Миколайович (1809 — 1883) — цензор Петербурзького цензурного комітету, цензурував "Кобзар" 1860 р. — 547.
Бенедиктов Володимир Григорович (1807 — 1873) — російський поетромантик, перекладач П.-Ж. Беранже. — 402, 454.
Бер Карл Максимович (1792 — 1876) — російський вчений-природознавець; у 1853 — 1856 рр. очолював експедицію для дослідження Каспійського моря; був у Новопетровському укріпленні у 1853, 1854 та 1856 рр. — 19, 352, 372, 377, 378.
Березницький Іван (рр. н. і см. невід.) — священик в с. Моринці.
Бернс Роберт (1759 — 1796) — шотландський поет і збирач фольклору. — 440. /649/
Бецький Іван Єгорович (1818 — 1890) — український та російський видавець, перекладач, публіцист. Перебуваючи в Харкові (1842 — 1845), зблизився з літературною громадськістю університету і за її участю видав чотири книги альманаху "Молодик" (1843 — 1844), де друкувався й Шевченко. — 198.
Бєлінський Віссаріон Григорович (1811 — 1848) — російський літературний критик, філософ, публіцист. — 114, 120 — 122, 124, 125, 197, 202.
Бібіков Дмитро Гаврилович (1792 — 1870) — Київський військовий губернатор, київський, волинський і подільський генерал-губернатор (1837 — 1852). Брав участь у переслідуванні учасників Кирило-Мефодіївського братства. Його сатиричний портрет Шевченко дав у щоденнику та поемі "Юродивий". — 170, 206, 208, 209, 228, 229, 233, 235, 238, 246, 287, 515.
Білевич Михайло Васильович (1779 — ?) — педагог, професор Ліцею князя Безбородька (1821 — 1833), публіцист (псевдонім — "Русин з Бистриці"); викладач Петербурзького училища дітей придворних служителів. — 137.
Білозерська Надія Олександрівна (дівоче прізвище Ген) (1838 — 1912) — письменниця й мемуаристка, дружина В. М. Білозерського, секретар М. І. Костомарова. — 197, 233, 235, 545, 555, 580.
Білозерська Олександра Михайлівна — див. Барвінок Ганна.
Білозерський Василь Михайлович (1825 — 1899) — український громадський діяч і педагог, кириломефодіївець, редактор ж. "Основа"; брат Н. М. Білозерської-Куліш (Ганни Барвінок). Скінчив Київський університет (1841 — 1845), викладав у Полтавському кадетському корпусі (1846). Після слідства у справі Кирило-Мефодіївського братства висланий в Петрозаводськ. З 1856 р. переїхав до Петербурга, служив експедитором державної канцелярії; редагував ж. "Основа" (1861 — 1862); служив у Варшаві. — 3, 161, 194, 196, 198 , 199, 213, 214, 216, 220, 229, 234, 237 — 239, 242, 243, 386, 414, 448, 453, 457, 471, 543, 545, 555, 567, 580, 585, 594.
Білозерський Микола Данилович (1800 — 1879) — поміщик з Чернігівщини, суддя Борзенського повіту, дядько В. М. Білозерського й Ганни Барвінок. За жорстокий визиск кріпаки склали про нього пісню (див. запис в щоденнику Шевченка від 22 січ. 1858 р.). — 3, 18, 70, 213, 219, 221, 222.
Бєлоусов (рр. нар. і см. невід.) — полковник жандармів. — 229.
Бобржинський — див. Бобржицький.
Бобржицький (Бобржецький) Олексій Олександрович — учитель латинської мови в Нижегородській гімназії; випускник Київського університету (закінчив 1848 р.). Познайомився з Шевченком 20 вересня 1857 р.; приязні земляцькі взаємини тривали протягом перебування поета в Нижньому Новгороді. — 406, 407.
Богорський Петро Федорович (1803 — р. см. невід.) — дяк с. Кирилівки (1824 — 1836). — 38, 44 — 49.
Бодянський Осип Максимович (1808 — 1877) — вітчизняний літературознавець-славіст, історик, письменник (автор "Наських українських казок запорожця Іська Материнки", 1835, популяризатор творчості поета серед слов’янства. — 109, 126, 127, 141, 145 — 147, 157, 201, 265, 267, 280, 285, 288, 301, 302, 335, 338 — 340, 353, 356, 415, 443, 494. /650/
Бойко Яким Іванович (рр. н. і см. невід.) — дід поета по матері, селянин з Моринців. — 30 .
Бойко Я. Г. — див. Шевченко-Грушівська Ярина Григорівна.
Болсуновський К. Д. — польський кореспондент О. Я. Кониського (див.. ІЛ. — Ф. 77. — № 127. — Арк. 145 — 146); у 1858 — 1861 рр. — студент Київського університету. — 10, 71.
Богорський Петро Федорович (1803 — р. см. невід.) — дяк с. Кирилівки у 1824 — 1836 рр., вчитель і господар школяра-"попихача" Тараса Шевченка. — 38, 39, 44 — 50, 67.
Бондаренко Гнат Васильович (рр. н. і см. невід.) — церковний титар с. Кирилівки, шкільний товариш поета. — 51, 57, 167, 499.
Борковський — див. Дунін-Борковський П. Д.
Боровиковський Левко Іванович (1806 — 1889) — український поетромантик, фольклорист. — 115.
Боссин — див. Басін П. В.
Ботвиновський Юхим (Єфим) Георгійович (1824 — р. см. невід.) — священик київської Святотроїцької церкви, приятель І. В. Гудовського. — 514, 515.
Бразоль Софія Дмитрівна (бл. 1825 — 1909) — дружина полтавського губернського маршалка, поміщиця, власниця малюнків Шевченка. — 599.
Браніцька Єлизавета Ксаверіївна (1782 — 1880) — дочка К. П. Браніцького, дружина М. С. Воронцова; мати Є. К. Браніцької Олександра Василівна (1754 — 1838) — з роду Енгельгардтів. — 29.
Брилкін Микола Олександрович (рр. н. і см. невід.) — головний управитель нижегородської контори пароплавної компанії "Меркурій", приятель поета від дня приїзду його до Нижнього Новгорода. — 406, 407, 411, 417, 424,425, 454.
Брюллов Карл Павлович (1799 — 1852) — російський художник, професор Петербурзької Академії мистецтв, учитель Т. Шевченка. — 63, 78, 79, 80, 82, 83 — 85, 87 — 92, 94 — 98, 100 — 103, 106, 119, 129, 241, 295, 372, 428, 465, 553.
Будков — див. Бутков П. Р.
Булатов Тимофій (рр. н. і см. невід.) — унтер-офіцер 1-го Оренбурзького лінійного батальйону. — 315.
Бурцев Лев Олександрович (рр. н. і см. невід.) — плац-ад’ютант Новопетровського укріплення (з 1856). — 394, 398, 408, 409.
Бурцов — див. Бурцев.
Бутков Петро Григорович (1775 — 1857) — російський історик. — 147.
Бутаков Олексій Іванович (1816 — 1869) — російський моряк і географ, начальник Аральської експедиції 1848 — 1849 рр. — 19, 277, 280 — 282, 285 — 289, 291, 302, 306, 308, 311, 313 — 315, 318, 367, 439, 441.
Бюрно Карл Іванович (1796 — р. см. невід.) — військовий інженер, генерал-майор, художник-любитель. Знайомий Шевченка з 1856 р. — 394.
Ваймарн — див.