"Це ти, донечко?"
"Так, мамо!", – відповіла Ірма, як їй здавалося, бадьоро і впевнено.
"Усе гаразд?" – у маминому голосі було чути занепокоєння. Ірма не могла зрозуміти: звідки мама все знає. Вона завжди знала, коли Ірма сумна, коли весела, коли в неї щось болить. Знала, коли дочка хоче похвалитися новим математичним досягненням. Знала, що іноді їй хочеться, щоб мама прийшла сказати їй "добраніч", підтикати ковдру – як тоді, коли Ірма була маленька...
Ознайомчий фрагмент тексту. Купуйте повну книжку на сайті Видавництва Старого Лева
Я дивлюсь у вікно. Сонячний промінь сліпить очі.
Уявляю, що це не промінь, а золота нитка. Її можна намотати на палець — як золотий перстень. А можна змотати її у клубок. Теплий золотий клубок.
Ми з Капітоліною сидимо у ряду під вікном. Капітоліна ближче до вікна. У цьому місяці. А в травні ми поміняємось. Ми щомісяця міняємось. Щоб було чесно. Бо кожна хоче сидіти ближче до вікна...
Ознайомчий фрагмент тексту. Купуйте повну книжку на сайті Видавництва Старого Лева
Бувають у житті такі події, після яких життя цілковито змінюється. Раз і назавжди. Так, ніби вас розвернули на сто вісімдесят градусів — і ввечері все вже зовсім інакше, ніж було зранку.
Ніколи й не думала, що таке може статися зі мною. Наче я героїня фільму чи книги. Але саме такі змінювальні події відбулися зі мною двадцять першого листопада 20... року...