Коли Ісус Христос чудесним чином народився у світі людей, ставши людським сином, незнані ноти сповнили небесні широти. Міріади нових думок завирували у домівках ангелів. "Незбагненно... недослідимо... незвідано... неосягненно..." І коли скінчився вік земний Христа, що продемонстрував Всесвіту єдине безгрішне життя на Землі, зачудування заполонило райські палати. "То правда, правда – лише єдиний Бог без гріха, лише єдина істинно чистота не може забруднитися, Єдиний безплямний.....
Читати повністю →
Жив-був собі один чоловік на далекім острові, серед безмежних широт океану. І міг би той острів називатися цілком безлюдним, якби цей єдиний чоловік якимось чудесним чином — чи нещастям — туди не потрапив. А острів, на якому живе людина, навіть одна — вже не безлюдний, а залюднений.
І не помітив той чоловік, звідки і коли він туди потрапив. І здавалось йому, що жив він там завжди, і це завжди тривало цілу вічність...
Читати повністю →
* * *
...Не люблю писати щоденники. Але те, всередині, так переповнює мене, що якщо носитиму його в собі – вибухне, як атомний реактор. І розірве мене, принаймні, і спалить рештки – а може і ще кого обпече... Напевне, таки обпече...
Завжди боявся писати щоденники. З тієї простої причини – їх завжди хтось знаходить. І завжди їх знаходить і прочитує той, кому боявся б довірити свої таємниці навіть у найстрашнішому сні.
Батько...
Яке щастя, що я тепер сам!..
Читати повністю →
(уривок з роману Зáмок, або Око Неба)
Колись давно, у тім далекім краї, де сонце гріє і палає і влітку, і взимí – жив там юнак із матір'ю-вдовою. Він був премудрим, до навчання здібним – ще до п'ятнадцяти доріс, а вже опанував науки всілякі, мови чужоземні; читав сувої древні просто – так просто, як старий лихвар рахує звично щодня зароблені монетки...
Читати повністю →
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
("Тебе це може вбити")
Завжди найтемніше
перед світанком
(Англійське прислів'я)
Христос рождається! Славімо Його!....
Читати повністю →