(1875-1955)
Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1929), автор філософсько-інтелектуальних романів, есе, новел. Наскрізною в його творчості є тема мистецтва й особистості митця. Популярність Т. Манну приносить його перший роман "Будденброки" (1901), за який йому згодом буде присуджена Нобелівська премія. У 1920—40-ві роки Т. Манн створює свої найкращі модернові романи: "Чарівна гора", "Лотта у Ваймарі", "Доктор Фаустус". Шедевром новелістики вважається твір "Смерть у. Венеції". Письменник порушував проблеми боротьби з тоталітаризмом, у своїх творах зумів передати тривожну атмосферу передвоєнної ситуації в Європі; він вірив, що кожна людина має право на вираження власного "я", на збереження себе як особистості. У новелі "Маріо й чарівник" (1938) письменник через алегорію показав, як сильні особистості намагаються маніпулювати натовпом, як тоталітарний режим спотворює особистість.