Кобилянська Ольга

Під впливом Наталії Кобринської та Софії Окуневської — першої української жінки-лікаря в Австро-Угорщині (до речі, вона стала прообразом героїні раннього твору письменниці "Доля чи воля"), Августи Кохановської — художниці, яка ілюструвала новели "Некультурна", "Природа", "Битва", "Під голим небом", почала писати рідною мовою.

У 18—19 років, будучи ще в Кімполунзі, а пізніше у Чернівцях, письменниця дійсно захоплювалася так званим жіночим рухом. Разом з М. Матковською брала участь в організації у Чернівцях "Товариства руських жінок на Буковині". Влітку 1892 р. написала працю "Рівноправність жінок", того ж року виступила в журналі "Народ" із нарисом "Жіноча вистава в Чикаго". 1893 р. брала участь у виданні альманаху "Наша доля", вмістивши в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи, а 1894 р...

а написання автобіографії беруться, як правило, ті пісьменники, що схильні до самоаналізу, самозаглиблення. (саме до таких творчих натур і належала Ольга Кобилянська, тож не дивно, що в її письменницькому доробку маємо аж три автобіографії: 1903, 1927 і 1928 років. Остання з них найповніша, підсумкова. Написана вона у формі листів до відомого мовознавця й літературознавця, професора Степана Смаль-Стоцького, що жив тоді у Празі, на його...

Свій літературний шлях О. Кобилянська починала як німецька письменниця: оповідання "Гортенза, або картина з життя однієї дівчини", "Людина з народу" і повість "Людина" написані німецькою мовою.

Освічена, інтелігентна, прогресивних поглядів, з високими духовними запитами, вільна у виборі роду занять, любляча й ніжна. Більшість героїнь її творів саме такі. Такою була й сама письменниця.

Ще за життя О. Кобилянської її твори було перекладено німецькою, болгарською, чеською, російською мовами.