У яких епізодах і чому воно зображено то як золоте, то як мертве?
Образ Марфи виписаний лаконічно, але всебічно й досить повно. Читач розуміє, що вона постаріла не тільки від прожитих літ, а й від горя і важкої праці в колгоспі. На це вказує така художня деталь, як її волосся. В епізоді, коли Марфа йде чекати на листа від Михайла, її волосся жовте і кучеряве: "Прийде до пошти, сяде на поріжку – тонесенька, тендітна, у благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничці над босими ногами, – і сидить, сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки: втекла од молотарки, або косаря, за яким в'язала, або з лук, де сіно скиртують...". Та пройшов час, після останнього листа Михайла від нього не було звісток. І от оповідач бачить Марфу: "Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса, – колись її коси сяяли проти сонця золотом, тепер не сяють. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина...".