У творі є портретні (очі "печуть чорнющі"), психологічні (погляд героїв, Марфина сльоза), предметні (лист), словесні деталі ("товстопикий", "товстоногий"). Деякі художні деталі переростають в образи-символи. Образ зозулі – уособлення туги, тривоги, вона провісниця нещастя. Портретна деталь, що зображує повні сліз Марфині очі, виконує експресивну функцію. Наскрізна художня деталь – образ сосни, яку посадив Михайло біля дому. Для тих, хто любив його, це пам'ять про нього. Для самого Михайла це символ рідного дому. Піджак оповідача теж є художньою деталлю. Він символізує радянську бідність. Слова з листа "Сибір неісходима" це символ-перегук із творами Т. Шевченка.