Антуан де Сент-Екзюпері — Маленький принц

Образ маленького принца – уособлення чистого дитячого світосприйняття і водночас символ людини–мандрівника у Всесвіті, що шукає потаємний сенс речей та власного життя. Образ Маленького принца – образ людської душі в ідеалі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині – відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість.

Мотиви цього твору почали складатися з початком Другої світової війни. У той час Сент-Екзюпері часто малював той самий малюнок: маленький хлопчик із крильцями і без них здивовано дивиться із-за хмар на землю. Цей дивовижний хлопчик дедалі більше не давав спокою письменникові, льотчикові, бійцеві. Казка була написана у Нью-Йорку протягом 1942 р. і вийшла друком навесні 1943 р. Це був останній твір Сент-Екзюпері.

За допомогою антитези (дорослі та діти) розкрито основний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей: справжніх і фальшивих, духовних і химерних. Надалі ця антитеза поглиблюється. Залишивши свою планету, маленький принц зустрічається з різними "дивними" дорослими, яких він не може зрозуміти. Для дорослих більш важливими є власні справи, влада, багатство та честолюбство. А дитяча душа прагне іншого – взаєморозуміння, дружби, радості й краси...

Образ Маленького принца.

Планета маленького принца була завбільшки десь із хату, і оповідач був переконаний, що це був астероїд В-612. Маленький принц жив зовсім один, тому йому дуже хотілося мати друга, тому він покинув планету і помандрував по світах. На своїй планеті він мав клопіт з насінням баобабів. Це погане насіння інколи зростало, тому потрібно було полоти пагони, які ще й дуже були схожі на пагони троянд. Маленький принц дотримувався закону: "Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету"...

"Маленький принц" – не звичайна казка. Це узагальнення життєвого досвіду людини, яка зберегла безпосереднє дитяче сприймання світу, втрачене більшістю дорослих. У наївній, на перший погляд, філософії казки криється бачення того, як складні людські стосунки можна зробити значно зрозумілішими і простішими, якщо відкинути дорослі упередження, що роблять людей егоїстичними...

До зустрічі з маленьким принцом оповідач жив сам і не мав з ким щиро погомоніти-порадитися. Потрапивши в аварію, він почувався в пустелі ще самотніше. Тому першим враженням від зустрічі з маленьким принцом було здивування. Таємнича поява вразила пілота, тому він виконав бажання хлопчика – малював баранців. Маленький принц весь час допитувався про все, але про себе не розповідав. Тому пілота ще більше зацікавив хлопчик, особливо загадка про інші планети...

Усі відкриття, які зробив маленький принц на Землі, можна поділити на такі, які зробив він сам, і такі, які йому відкрили інші герої. Першою на Землі маленький принц зустрів гадюку, яка пояснила йому: "Серед людей також самотньо". У садку, повному квітучих троянд, маленький принц почувся дуже нещасливим, бо його квітка запевняла, що вона на всьому світі одна така. Маленький принц заплакав у садку і сказав собі: "А я гадав, що маю такий скарб — єдину в світі квітку, а то звичайнісінька троянда...

На астероїдах маленький принц зустрів короля, шанолюба, п'яничку, ділка, ліхтарника, діда-географа. На Землі, перш ніж познайомитися з пілотом, він зустрів гадюку, квітку, троянди, лиса, стрілочника і крамаря...

Автор підштовхує до думок про суєтність сучасного йому життя, про те, що у щоденній метушні, клопотах люди не встигають просто жити, змінюють місця в пошуках нових вражень, не помічають, що щастя поруч, варто лише уважніше придивитися. У творі обстоюються моральні зобов'язання перед іншими ("Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив.", "Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету"), перед самим собою ("Найголовнішого не побачиш очима"). "Маленький принц" допомагає усвідомити цінність справжньої дружби, любові, відданості, відповідальності.