Якими, на вашу думку, повинні бути дорослі, щоб не втратити здатність по-дитячому дивитися на світ і радіти його красі?

"Маленький принц" – не звичайна казка. Це узагальнення життєвого досвіду людини, яка зберегла безпосереднє дитяче сприймання світу, втрачене більшістю дорослих. У наївній, на перший погляд, філософії казки криється бачення того, як складні людські стосунки можна зробити значно зрозумілішими і простішими, якщо відкинути дорослі упередження, що роблять людей егоїстичними.

Маленький принц, цей допитливий космічний мандрівник, який подорожує з планети на планету, зустрічається з дорослими людьми, сподіваючись у спілкуванні з ними зрозуміти і самого себе і світ навколо, набути досвід, якого йому так не вистачало. Однак він бачить самі безглуздя: властолюбство, пиху, жадобу до власності, черствість душі. Вражаючою та гострою подається у казці оцінка, яку дає юний герой життєвим принципам різних типів "серйозних людей", що живуть у власному, штучно створеному світі, відокремившись від інших (у кожного своя планета!) та вважають його істинним смислом буття. Ці "дивні" дорослі будь-яким дурницям надають великої ваги (наприклад, король без підданих; ділок, котрий все своє життя рахував зірки й географ, котрий ніколи не мандрував), а головного – краси природи і людських стосунків, правдивості, щирості – не бачать і тому не визнають. Бо погляд у них спотворений, утратив чистоту й безпосередність, притаманні дитині.

З усіх мешканців маленьких планет, яких зустрів принц, він подружився б тільки з ліхтарником. Щоправда, праця ліхтарника була безглуздою. Він безупинно запалював і гасив свій ліхтар. Однак це була людина праці, людина, вірна своєму слову й обов'язкам.

"Дорослі" й "діти" протиставляються у казці "Маленький принц" не за віковими ознаками, а за системою цінностей. Король, шанолюб, ділок, п'яничка, ліхтарник, географ – можуть розглядатися як сукупний Дорослий. Вони втілюють у собі доведені до абсурду поширені людські пороки. Письменник торкається не просто теми непорозуміння між дорослим та дитиною, а теми непорозуміння та самотності у космічному масштабі. Письменник закликає дорослих зберігати у собі дитинство. Дорослим слід змінити своє ставлення до світу і його бачення.