Оскар Уайльд — Портрет Доріана Грея

А) Лорд Генрі – ідеолог Краси, тож письменник поставив цю фігуру поза вимогами моралі та етики. Лорд Генрі проповідує насолоду від життя й мистецтва. Він вважав, що людина повинна шукати красу не в мистецтві, а самостійно шукати її в житті. Лорд Генрі говорить: "Прекрасне в житті – це насолода почуттів, треба лише дати вияв кожному почуттю, утілити кожну мрію". Він переконав Доріана, що його краса є скороминуча, тому треба користуватися нею, поки вона є...

Реалістичні риси: портрет змальовано в реалістичному стилі; події, герої твору, їхні розмови реалістичні; романтичні риси: втілення нереальних фантастичних подій; імпресіоністичні риси: елементи вишуканості й тонкого сприйняття природи; наявність абстрактних понять. Краса "одне з великих явищ світу, який нас оточує, як сонячне світло, або весна, або відображення в темних водах срібного місяця".

Доріан Грей справді став персонажем "аморальної п'єси", яку "поставив" лорд Генрі. Вперше Доріан став актором, коли він усвідомив, що вбив Сібіл Вейн, а портрет відобразив цю жорстокість на собі. Доріан говорить лорду Генрі: "— Отже, це я вбив Сібіл Вейн!.. Вбив! Це так же певно, коли б я встромив їй ножа в горло! І однак троянди через це не прив'яли, а пташки все так само радісно виспівують у моєму саду...

Роман відображає Вайльдівський естетизм, який був викликом Вікторіанській епосі, образ Безіла втілює ідею служіння мистецтву, завдання якого — створювати красу, Доріан у гонитві за насолодою пізнає всілякі гріхи, вчиняє злочини, розтліває власну душу — і все це фантастичним чином відбивається на його портреті, лорд Генрі прагне вивчати психологію людей, досліджувати життя і пристрасті, проводити "вівісекцію" себе й інших; Доріан для нього — об'єкт вивчення і спостереження, результат експерименту; в романі зображено роздвоєння особистості Доріана, потайне життя його душі.

Джеймс Вейн — брат колишньої коханої Доріана Сибіл, який дізнався про самогубство своєї сестри, що сталося після сварки Сибіл і Доріана, поклявся помститися "Чорному принцу". І одного разу, в одному із жахливих притонів на самому "дні" Лондона, Джеймс побачив Доріана й вирішив здійснити свою помсту. Але, коли Доріан вийшов на вулицю і обличчя його освітив вуличний ліхтар, Джеймс завагався. Обличчя цієї людини було занадто молодим...

Персонажі роману зосереджені на розв'язанні релігійних, філософських, естетичних проблем, у творі є "цитування", що полягає у світовому запозиченні митцями різноманітних елементів текстів інших авторів, проте, на відміну від звичайного цитування, вони роблять у них зміни, необхідні для реалізації власного художнього завдання. Це переосмислення "чужих текстів" нагадує гру. "Інтелектуальний роман" О...

Портрет Доріана Грея був ніби його душею, його совістю. Розбещений, спустошений, самотній, Доріан Грей починає мучитися, боятися. Його охоплює страх, переслідують тіні його невинних жертв. Він боїться, що через портрет усі дізнаються про його жахливу таємницю. І хоче знищити портрет, бо вважає, що всі його вади, ганебні вчинки породив цей портрет. Доріан думає, що коли піп покінчить із цим художнім твором, то покінчить і з минулим. І врешті стане цільним, знайде спокій.

Роман доводить, що краса переважає над злом, адже герой і портрет перетворюються у фіналі. Знайшовши постарілого Доріана Грея, люди розуміють, хто коїв убивства і був винуватцем самогубств.

Відділивши від краси її духовну сутність, Доріан Грей став потворним символом "нового гедонізму", до якого закликав лорд Генрі, – учення, що утверджувало насолоду як вищий сенс буття. Сам герой нарешті зрозумів, до чого призвело нехтування мораллю: "Смерть власної душі в живому тілі"...

Портрет у романі став відображенням Доріанової душі. Сам герой звинувачував у цьому художника, який, уклавши у свій твір надто багато власної душі, ніби оживив його. У передмові до роману Вайльд пише: "У будь-якому мистецтві є і прямозначність, і символ. Ті, що силкуються сягнути поза прямозначність, ризикують. Ті, що силкуються розкрити символ, ризикують також". Портрет для Голуорда – частка його самого. Портрет для Доріана Грея – дзеркало його душі...

Доріану Грею було двадцять років. Це був надзвичайно красивий хлопець, краса якого нікого не залишала байдужим. Походження його досить драматичне: мати належала до аристократичних кіл суспільства, а батько був нікому не відомим піхотним офіцером. Батьки матері не визнавали цього шлюбу. Дід Доріана по матері був надзвичайно впливовою людиною і підмовив одного офіцера спровокувати інцидент і викликати батька Доріана на дуель, де його і вбили...