Портрет Доріана Грея був ніби його душею, його совістю. Розбещений, спустошений, самотній, Доріан Грей починає мучитися, боятися. Його охоплює страх, переслідують тіні його невинних жертв. Він боїться, що через портрет усі дізнаються про його жахливу таємницю. І хоче знищити портрет, бо вважає, що всі його вади, ганебні вчинки породив цей портрет. Доріан думає, що коли піп покінчить із цим художнім твором, то покінчить і з минулим. І врешті стане цільним, знайде спокій.