Антуан де Сент-Екзюпері — Маленький принц

А) Пустеля – символ духовної спраги; миру, спустошеного війною, людської черствості та егоїзму; символом світу, в якому людина помирає від духовної спраги. Пустеля прекрасна, бо в ній ховаються джерела.

Б) Планета маленького принца – символ внутрішнього світу людини, людської душі, символ людського серця; символ батьківщини, рідного дому.

В) Троянда – символ краси, жіночності, кохання. Це символ чистоти і любові до ближнього...

Одна з причин всесвітньої слави притчі Сент-Екзюпері полягає ще й у тому, що за позірно простою оповіддю прихований глибокий філософський підтекст і афористичність. Наприклад, нерозуміння та здивування Маленького принца вадами світу дорослих може сприйматися як моральне повчання автора знедуховненому людству...

Герой не визнав системи цінностей дорослого світу. Він вибрав небезпечну, ризиковану професію, повну пригод, у нього у кишені дитячі малюнки. Пілот дуже самотній у житті. Хоча він вже почав пристосовуватися до смаків та вимог дорослих. Ще у дитинстві під моральним тиском дорослих він припинив малювати, а можливо, це було його покликанням, замкнувся у собі, перестав мріяти, зневірився у своїх силах. Іноді він поводився як дорослий...

Автор пояснює мету написання свого твору.

Більш важливими видаються слова й дії квітки, яка визнає свою провину в тому, що весь час дорікала принцові й не сказала йому про свою любов, бо була дурненькою. Вона бажає маленькому принцові знайти свою долю й бути щасливим...

Маленький принц навчився у лиса, що найголовнішого не можна побачити очима, потрібно слухати своє серце. Лис змусив маленького принца змінити свою думку, бо спершу, побачивши сад з трояндами, хлопчик був розчарований: "…я гадав, що маю такий скарб — єдину в світі квітку, а то звичайнісінька троянда. Проста троянда і три вулкани заввишки до колін, і то один з них погас, певне, назавжди — цього замало, щоб величати себе принцом..."...

З тексту випливає, що автор потрапив туди через аварію літака. Але пустеля — ще й місце, де пророки знаходили великі істини, як знайшов їх льотчик, що опинився далеко від суєтного життя.

Притча – твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні. Під час розгадування цього порівняння розкриваються інакомовний зміст притчі та закладена в ній повчальна мудрість. У ХХ ст. притча у своєму розвитку зробила суттєвий крок уперед. Зокрема, зберігши дидактизм і моралізм, вона набула філософічності. Для притчі характерні надзвичайна загостреність думки, виразність й експресивність слова...

Любов і дружба приносять не тільки втіху, але й сум, бо часто людям доводиться розлучатися. Заприятелювавши з лисом, маленький принц мусить рушати далі, але їхня дружба на цьому не закінчується. Лис говорить, що про хлопчика йому нагадуватиме золоте збіжжя, яке так схоже на чуб маленького принца. Піклування про троянду приносило маленькому принцу не лише радощі, а й прикрощі, адже квітка була надто вимоглива, примхлива, уміла вразити словами...

Подолати трагізм, що його відчувають маленький принц і пілот, допомагає світло зірок, які дарує маленький принц пілоту на згадку про себе, про їхню дружбу, про пошук сенсу буття. Ці зірки особливі, бо на одній з них сміятиметься маленький принц, а пілот подивитиметься вночі на небо, і це буде так, наче всі зорі сміються.