Завантаження
Антон Чехов, "Душечка"
Оленька, дочка відставного колезького асесора Племянникова, сиділа в себе на подвір'ї на ганочку, задумавшись. Було жарко, настирливо докучали мухи, і було так приємно думати, що скоро вже вечір. Зі сходу насувалися темні дощові хмари, і звідтіля зрідка потягувало вологою.
Серед подвір'я стояв і дивився на небо антрепренер та орендар саду для розваг "Тіволі" Кукін, який квартирував тут же на подвір'ї, у флігелі.
— Знову! — говорив він з одчаєм.— Знов буде дощ!..