На грудях досі я таю.
Як привид інших, кращих літ,
Він душу радує мою.
Його на посміх не віддам,
Хоч повен я нових тривог:
Так храм покинутий – все храм,
Кумир розвінчаний – все бог.
Переклад Грязнова Олександра Андрійовича
На грудях досі я таю.
Як привид інших, кращих літ,
Він душу радує мою.
Його на посміх не віддам,
Хоч повен я нових тривог:
Так храм покинутий – все храм,
Кумир розвінчаний – все бог.
Переклад Грязнова Олександра Андрійовича