Михайло Лермонтов
"І скучно, і сумно, і нікому руку подать..."
Перекладач: М. Терещенко
І скучно, і сумно, і нікому руку подать
В годину нестерпної скрути...
Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..
А роки минають, і їх не вернути!
Любить... Та кого ж бо? На час лиш — кохати дарма,
Кохання ж навік — неможливе.
У себе заглянеш — минулого й сліду нема;
Усе там — і радість, і мука — зрадливе...
Що пристрасть? Солодку недугу розвієш умом,
Як примху, нічого не варту...
Життя ж, як подивишся оком холодним кругом, —
Це витвір пустого, безглуздого жарту...