Мерехтітиме шум ластів‘я, що кружля;
І співатимуть жаби в болоті як ніч,
І тремтітимуть слив білі контури пліч;
І вільшанки помітивши пір‘я вогнем,
Тин обсівши свистітимуть щось без проблем;
І ніхто не пізнає війни з них лице,
Перейматись не стане, як скінчиться це.
І не зміниться щось у дерев чи пташок,
Від загибелі людства не трапиться шок;
І Весна на світанку поставши з імли,
Буде знати навряд чи, що ми вже пішли.
29.01.2023, переклад Віталія Гречки