Часом увечері, коли на фронтоні будинку, на західному краю неба, гасло світло, і здавалося, що вдалині струмує золотий і попелястий багрянець, Мельхіор чув тихий шелест під кропивою та лев'ячими зівами. Це їжачок пробирався крізь отвір у стіні, який, мабуть, пробив для кота колишній господар будинку. Мельхіор побачив, як наближається їжак; тварина майже безшумно доповзла по траві до порога чорного ходу; він винюхував щось їстівне і обходив хазяїна по великій дузі на зворотному шляху. Він приходив не кожен день. Мельхіор поставив для нього миску з молоком біля лави, де він сидів. Незабаром їжачок звик. Відтоді кожного теплого вечора він безстрашно підходив до Мельхіорових ніг, повільно, зосереджено пив молоко і їв крихти хліба. Після того він трохи сидів нерухомо, так близько, що Мельхіор бачив, як у світлі вечірнього сонця на його голках роїлися черви. Але коли випадково наближалася Ірмлінда, їжак відразу зникав крізь дірку в стіні, так що Мельхіорові стало його шкода, і він благав Ірмлінду не спускатися в сад після вечірні.
Цілу осінь їжак гостював у нього; він пив молоко, сидів у траві й дивився на Мельхіора, міряв його цікавими й здивованими шахрайськими очима. Мельхіор знову дивився на їжака з тим ніжним співчуттям, з яким він ставився лише до найкращих друзів. Дні все ще були барвисті, довгі й теплі, сповнені чудового світла, яке радувало художника і дозволяло йому забути про свої болі. Вечорами, коли він, поївши на кухні, вставав і йшов у сад чекати їжака, всі запитання замовкали.
Він вдихав чисту сріблясту смерть сонця, коли воно заповнило коло туману, і крізь напівзаплющені повіки бачив, як світло згасало у вербах і тополях над далекою рікою. Потім на своєму обличчі й язиці він чув їдкий солонуватий запах свободи, який несли йому сутінки й західний вітер, але не міг назвати цього.
Переклад: Марченко Володимир Борисович, 2023
Велика подяка Наталії Захарчук за кропітку працю з вичитування та редагування.
notes
Notes
1
Флорин (лат. florenus, дослівно "квітка") — високопробна золота монета спочатку Флоренції (Італія), а згодом — інших європейських держав. У 1252 в місті Флоренція розпочали випускати золоту монету (італійською fiorino d'oro — "золотий флорин") масою 3,537 г (майже з чистого золота).
2
Брабант – історична країна в західній Європі між долинами річок Маас та Скальди. З 1106 по 1430 роки Брабант становив удільне герцогство. Наступне, шляхом династичних подружжів, вона разом з Нідерландами припала герцогам Бургундським, а в 1477 – Габсбургам. В той час Брабант переживав період господарського і культурного розцвіту. Брюссель зробився адміністративною столицею всіх Нідерландів, Антверпен був одним з найбільших портів Європи. Головні міста: Бреда, Хертогенбосх, Ейндховен. Північний Брабант тепер є провінцією Нідерландів.
3
Битва при Ґрансоні — одна з боїв Бургундських воєн. Сталося 2 березня 1476 біля міста Грансона (фр. Grandson) між швейцарськими військами та армією бургундського герцога Карла Сміливого. Закінчилася перемогою швейцарців.
4
Фландрія – низинна історична країна на пограниччі Бельгії і Франції. В середньовіччі це провінція держави франків, одна з найбагатших країн Європи, в XIV ст. під владою бургундських герцогів, від 1477 р. – Габсбургів. Головні міста: Гент, Брюгге, Лілль.
5
Битва при Нансі — вирішальна битва Бургундських воєн, що відбулася 5 січня 1477 біля столиці Лотарингії — міста Нансі, між швейцарсько-лотарингськими військами (підтриманими Францією) і військами герцога бургундського Карла Сміливого. Останній намагався захопити Лотарингію з метою поєднання своїх розрізнених володінь (Нідерланди та герцогство Бургундія) та створення самостійного королівства. Результат битви вирішили швейцарці: бургундські війська було розбито, а Карла Сміливого вбито.
6
Злодій, лиходій (іт.)
7
Хефзіба, Євсевія – древньогрецьке ім'я (Εὐσέβεια) — "благочестя, благоговіння, благочестива", жіноча форма чоловічого імені Євсевій.
8
І наше взуття (лат.)
9
Меси протягом місяця перед Різдвом, які проводяться перед світанком в золотавому світлі свічок і лампад.
10
Картузіанці, або Орден картузіанців (лат. Ordo Cartusiensis, OCart) — чернечий орден Римо-католицької церкви, заснований 1084 року святим Бруно Кельнським у Шартрезьких горах поблизу Гренобля (Франція). Офіційно орден картузіанців було затверджено папою римським Іннокентієм III 1133 року. Орден картузіанців був започаткований з метою "прославлення Божої величі", яка полягає в тому, що Бог "інтимною любов'ю єднає нас із собою", щоб ми могли принести багато плодів. Зрештою ця мета є метою життя кожного християнина. Натомість особливість нашого Ордену полягає в тому, що ми не маємо жодної іншої мети. Усі принципи нашого життя прямують до осягнення цієї одної мети, а саме, щоб ми могли "палкіше шукати, швидше знайти і повністю посідати самого Бога. А тим самим прийти "до досконалої любові (Правила 1,4) Тому відрікаємося усього, що не допомагає нам осягати ту єдину суттєву мету".Бернарди́ни — загальновживана назва обсервантської гілки францисканів на теренах Східної Європи, країнах-спадкоємицях Речі Посполитої: Польщі, України, Литви, Білорусі. Гасло: Мир та Добро! Вродженою рисою бернардинської харизми стала їхня невтомна апостольська праця серед простих людей. Заразом вони не полишали опіки над святими місцями (санктуаріями), серед яких найважливіші: Кальварія-Зебжидовська, Сокаль, Скемпе, Лежайськ, Ряшів. Організовували релігійні братства, зосібна Орден Францисканів Світських (лат. OFS). Займалися місійно-реколекційною діяльністю. Спричинилися до розвитку літератури. Зокрема ксьондз Владислав Ґєльньовський був автором перших релігійних пісень на польській мові.
11
Гуки (від нідерландського слова hoek – гачок на вудці) – дворянські прихильники Маргарити з Генне в її боротьбі з сином, ВільгельмомV.Кабельяуси – партія Вільгельма V.
12
Прощавай! (лат.)
13
Святий Альбе́рт Вели́кий (лат. Albertus Magnus, при народженні Альберт фон Больштедт) (бл. 1193 — 15 листопада 1280) — німецький католицький теолог, філософ і природознавець, чернець-домініканець, наставник Фоми Аквінського, представник ортодоксальної схоластики, канонізований у 1931. Альберт Великий — видатний схоласт. Завдяки коментарям Альберта праці Аристотеля стали надбанням середньовічної культури. Він не тільки систематизував знання античних і арабських вчених у галузі природознавства й етики, а й провів також власні дослідження на основі спостережень і досвіду. Інтерес до натурфілософської проблематики закономірно міг зумовити заняття Альберта алхімією. Найвідоміший його твір у цій традиції — "Libellus de Alchimia" ("Книжка про алхімію", "Мале алхімічне зведення"). Навколо фігури Альберта-алхіміка постали численні легенди, що змальовували його як чаклуна. Казали, нібито він міг перетворити зиму на літо, аби провести бенкет у монастирському дворі. За іншою легендою, одного разу Альберт створив механічну мідну людину, що могла відповідати на всі запитання. Однак згодом дивний механізм було знищено учнем філософа, Фомою Аквінським. Альберт Великий славився своєю ерудицією, проте власного вчення не створив. За енциклопедичність знань отримав від католицької церкви титул "doctor universalis".
14
15 червня
15
Самсонові лиси (з Книги Суддів): Самсон відійшов, нахапав три сотні лис, після чого зв'язав тварин парами хвіст до хвоста, а між хвостами, посередині, кріпив по факелу. Потім він підпалив факели і, пустивши лис філістімлянськими полями, спалив стоги і хліба, разом з виноградниками та оливами.
16
До Адама – так вважали адаміти, сектантські групи з ІІ ст. н.е. Адаміти проголошували необхідність повернення до стану райської цноти перших людей. На своїх зборах вони з'являлись без одягу; відмовлялися від шлюбу. Назва береться від праотця Адама.
17
Псалми 50:9
18
Після спарювання кожен звір печалиться (лат.).
19
Таємницею, що пробуджає страх (лат.).
20
Proficiat – Нехай у нього все виходить (лат.).
21
Кеннемерланд термін для позначення районів Північної Голландії.
22
Стри́га (рум. Strigoi) — в румунській міфології злий дух, який уночі покидає могилу і вселяється в людину. Згідно з повір'ями перетворює цю людину на жахливу потвору, подібну до перевертня, котра знищує все, що рухається. В світі "Відьмина", створеному А. Сапковським (і який з'явився значно пізніше, ніж роман "Диявольські почвари"), стрига – це жінка, на яку накладено прокляття.
23
Ориген – нар. прибл. в 185 році ранньохристиянський філософ, апологет, один з найбільш видатних теологів християнського Сходу. Залишався під впливом доктрин стоїків та неоплатоністів. Згідно з його концепцією, як людські душі, так і весь матеріальний світ повернуться в ході циклічного розвитку космосу до первинної єдності з Богом.
24
Жан Окегам (1430-1495) – композитор, голова нідерландської школи.Жосквін де Пре (нар. близько 1440 р.) – композитор, священик, творив поліфонічні композиції: меси, мотети, гімни та світські пісні.