Рефрен особливо дотепно звучав під акомпанемент котячих мелодій.
Та ж, котрої стосувалася сороміцька пісня, сиділа на гілці верби, біля її ніг – Дмитро, лісник, поклавши буйну голову їй на коліна.
Вона пристрасно уп'ялася обома руками у його чуприну і реготала.
З німецької переклала Наталя Іваничук