Її тлумачення неоднозначне. У центрі Венера представляє Людство. Пруст натякає на третю фігуру справа: це, безперечно, Флора, або Прімавера, тобто Весна, яку переслідує Зефір.
116
"Стрибай у човен" — так називалася легка жіноча керейка з короткими рукавами.
117
"Марудна річ кохати…" — афоризм із книги мораліста Лабрюєра (1645–1696) "Характери".
118
Гіпатія — гречанка, видатний філософ і математик.
119
Шарден Жан-Батіст (1699–1779) — художник-жанрист.
120
Вістлер Джон (1824–1903) — англійський та американський маляр, портретист і жанрист.
121
Анна Бретонська (1477–1514) — дочка дука Бретонського, одружившись з Карлом VIII, додала до французької корони Бретань.
122
Регулює — римський консул, відомий твердою вдачею.
123
Нікербокери — панталони для гри у гольф.
124
Мінос, Еак, Радамант — суворі, але справедливі судді в загробному царстві.
125
Нард — індійські та антильські прянощі.
126
Гойдалці (англ.).
127
"Одеон" — паризький театр, заснований 1797 року.
128
"Тур д'Аржан" — паризький ресторан.
129
Прийоми гостей у саду (англ.).
130
Ранавало, правильніше Ранавалона III — остання королева Мадагаскару.
131
"Життя Мойсееве" — фреска Сандро Боттічеллі зображує сцену з життя ветхозавітного патріарха Мойсея, зокрема його дружину Сепфору, Йофорову дочку.
132
"Естер" — расінівська трагедія.
133
Рудольф (1858–1889) — ерцгерцог австрійський, син цісаря Франца-Йосифа, знайдений мертвим разом з юною віденкою в мисливському домі в Маєрлінгу. Ця трагедія залишається й досі загадкою.
134
Гарячий сендвіч із сиром та шинкою.
135
…одного з Тіціанових учнів… — мається на увазі Доменікос Теотокопулос, або Ель-Ґреко (1541–1614), працював у Венеції близько тридцяти років в оточенні Тіціана.
136
Моро Ґюстав (1826–1898) — символіст у малярстві, автор картин на біблійні та античні сюжети.
137
Баронеса д'Анж — ім'я запозичене в Сюзанни, героїні дюмасівської комедії "Напівсвіт".
138
Матюрен Реньє (1573–1613) — поет-сатирик. Масетта — звідниця, яка на старість вдає з себе, розводячи плачі, святу грішницю.
139
Главконома — нереїда, згадана у Гесіода ("Теогонії", вірш 256).
140
Нартекс — паперть християнського собору.
141
"Церква оглашених" — церква тих, хто готується охреститися.
142
…як оті вихованки пані де Ментенон… — Натяк на расінівські п'єси "Естер" та "Аталія", написані на замовлення пані де Ментенон для сенсірських вихованок, які грали в хорах при виставі цих трагедій.
143
Моле — граф Моле Луї-Матьє (1781–1855) — міністр і пер Франції за Реставрації, прем'єр-міністр з 1836-го до 1839 року.Фонтан Луї (1757–1821) — поет і політик, голова законодавчого корпусу, ректор університету, сенатор, міністр за Реставрації.
Вітроль — Арно Ежен, барон Вітрольський (1774–1854) — готував повернення Бурбонів, арештований під час Ста Днів, міністр за Реставрації.
Берсо П'єр-Ернест (1816–1880) — філософ і письменник, член Академії моральних і політичних наук.
Паск'є — дук Паск'є Етьєн-Дені (1767–1862) — державний радник і префект поліції, голова палати перів, канцлер за Луї— Філіппа, автор "Мемуарів" (1893).
Лебрен П'єр-Антуан (1785–1873) — поет і драматург, член Французької академії, пер Франції за Липневої монархії і сенатор за Другої імперії.
Сальванді — граф Сальванді Нарсіс-Ашіль (1795–1856) — державний радник за Реставрації і Липневої монархії, автор історичних і літературних праць.
Дарю — граф Дарю П'єр-Бруно (1767–1829) — державний діяч і письменник, інтендант Великої армії, автор "Історії Венеційської республіки", двоюрідний брат Стендаля.
144
Океаніди — дочки Океану і Фетиди, виведені в Есхіловому "Прометеї прикутому" у вигляді хору, які втішали у муках героя.
145
Богарова робота… — Богар Сезар (1639–1709) — скульптор, мешканець Нансі, прикрасив деякі паризькі особняки; відомий більше під ім'ям Ґран Сезар.
146
Безталанна дукиня Праленська… — Йдеться про те, що дук де Шуазель-Прален (1805–1847) одружився з дочкою генерала Себастіяні, мав від неї десятеро дітей, а потім зійшовся з їхньою гувернанткою. 1847 року дукиню знайдено заколотою кинджалом. Узятий під арешт дук отруївся.
147
Дуан Шіменес (1800–1872) — особистий секретар дука Бройля. Після його смерти вийшло чотири томи "Різного і листів".Ремюза Шарль (1797–1875) — міністр внутрішніх справ за Луї-Філіппа, автор філософських розвідок ліберального спрямування, член Академії.
Жубер Жозеф (1754–1824) — друг Фонтана і Шатобріана, який оприлюднив по його смерті його "Думки". "Це Платон з душею Лафонтена", — так характеризував його твори Шатобріан.
148
Сомюр славився своєю кавалерійською школою.
149
Прудон П'єр-Жозеф (1809–1865) — філософ-соціаліст (відомий його вираз: "Власність — це крадіжка").
150
Буальдьє Франсуа-Адріен (1775–1834) — композитор (опери "Багдадський каліф" тощо).
151
"Нібелунґи", "Кільце нібелунґа" — ваґнерівські опери, поставлені в Байрейті.
152
Stones of Venice ("Каміння Венеції") (англ.).
153
Рескін Джон — Йдеться про його книгу "Каміння Венеції", присвячену архітектурі італійського Відродження.
154
Барбе д'Оревільї (1808–1889) — письменник, співець провінції.
155
Кери — лихі демони ночі у грецькій міфології.
156
Гадес — володар пекла, те саме, що й Плутон.
157
Арес — бог війни (грецьк. міф.).
158
Амфітріада — богиня моря.
159
Ередіа Жозе-Маріа (1842–1905) — поет-парнасець.
160
Ленотр Андре (1618–1700) — архітектор (Версальські парки).
161
Зуекка — венеційська назва острова Джудекки.
162
Пані Корнюель — Біґо Анна-Марія, дружина Корнюеля (1605–1694), господиня модного столичного салону.
163
Дук Омальський (1822–1897) — четвертий син Луї-Філіппа, узяв у полон алжирського дея Абдель-Кадера. Автор "Історії принців Конде".
164
Принцеса Мюрат — Принцеса Ваграмська набула титулу королеви Неаполітанської, одружившись з маршалом Мюратом.
165
"Радикал" — паризька газета лівих, з 1885 року видавалася накладом понад сорок тисяч.
166
Вільє — Оґюст Вільє де Ліль-Адан (1838–1889); Катюль — Катюль Мендес (1841–1909) — поети, драматурги і романісти, парнасці.
167
…цю сузьку постать… — Сузи — місто в Ірані, відоме палацом Дарія.
168
Хорсабад — іракське місто, де велися розкопки палацу ассирійського царя Саргана.
169
Сарду, Лабіш, Ож'є — французькі драматурги.
170
Плавт, Менандр, Калідаса — визначні грецький, римський та індійський комедіографи.
171
"Амелія, Філіпова сестра" — Марія-Амелія, принцеса Орлеанська — дочка графа Паризького та Ізабелли Орлеанської, одружилася з принцом Карлосом.
172
Пізанелло Вітторе (бл. 1395–1455) — італійський маляр і гравер.
173
Ґалле Еміль (1846–1904) — французький шкляр та ебеніст.
174
Кальварій — кам'яне розп'яття.
175
Споради — колонії примітивних організмів.
176
Мадрепора — коралові поліпи з потужним вапняковим кістяком.
177
Редон Оділон (1840–1916) — художник-імпресіоніст.
178
Незмінним (лат.).
179
Арвед Барін — псевдонім письменниці Шарль Венсан (1840–1908).
180
Аруе — справжнє прізвище Вольтера. Блок приписує Вольтерові корнелівські вірші.
181
"Ідоловірство" — фреска Джотто в падуанській Капелі дель Арена.
182
Альцест і Филінт — герої мольєрівської комедії "Мізантроп".
183
"Ґолуа" — паризька газета, орган монархістів.
184
Візитерка тітки Леонії (див. "У пошуках утраченого часу", частину першу — "Комбре").