Справжній Водяничок
Одного дня вертається млиновий Водяник додому, а дружина й каже йому:
— Відтепер ти повинен поводитись дуже тихо. У нас знайшовся маленький хлопчик.
— Що ти кажеш? — радісно вигукнув Водяник, — Справжній маленький хлопчик?
— Авжеж, справжній маленький Водяничок, — сказала дружина. — Скидай, будь ласка, чоботи й заходь тихенько. Здається, він ще спить.
Водяник скинув свої жовті чоботи й навшпиньки пішов у хату...
Читати повністю →
Лагідне нічне Привиденя
З давніх-давен у Ойленштайнському замку жив маленький Привид. Чи просто добродушне Привиденя, одне з тих, які, коли їх не розсердити, нікому не зроблять шкоди.
Удень воно спало у важкій, окутій залізом дубовій скрині, добре схованій за товстим димарем, і ніхто й гадки не мав, що там поселився привид.
Та як тільки годинник на ратуші в містечку Ойленберзі, що біля підніжжя замку, вибивав північ, Привиденя прокидалося...
Читати повністю →
Мала Баба Яга сердиться
Жила собі мала Баба Яга. Було їй усього сто двадцять сім років, а для Баби Яги, звісно, це ще зовсім молодий вік.
Мешкала вона в чаклунській хатці серед дрімучого лісу. Хатка була невеличка. Але й господиня жила в ній мала. Тож місця Бабі Язі вистачало. А вже кращої оселі вона й побажати собі не могла. Дах на хатці дуже гарно скособочився од вітру, димар похилився, а віконниці раз у раз скрипіли. Знадвору до хатки була примурована піч...
Читати повністю →
Трьом своїм дочкам
Ренаті, Регіні, Сузанні
і
всім дітям, котрі люблять
оповідання про Касперля,
присвячую цю повість
..
Читати повністю →