Алейда Кеведо Рохас

Cтарші аркани

Я змиваю свої печалі, але не досягаю
очищення

Вода з неба,
омиє тварин на землі

Але я більше не знаходжу тебе в цій..

Я прослизаю
між металевими ліжками
та кисневими балонами

Я замерзла
В Амазонці цього хоспісу
..

Моя матка лежить
в операційному лотку

Перетворюється на попіл
у сміттєвих контейнерах лікарень

Я не зобов'язана тримати..

Нехай почнеться злива,
щоб дізнатись
про все,
що мене збуджує...

У той самий спосіб, як птах
ловить запах світу,
з тією ж силою
світ лишається поза цим...

Високі температури
не поглинають наших cтраждань
і не охоплюють почуттів.

Любов – це
величезне хворе полум'я...

Я піклуватимусь про твоїх пташок,
але я відмовляюсь
кохатися у клітці...